Трамп підпише указ про закриття Міністерства освіти – Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вказує, що президент США Дональд Трамп готується підписати виконавчий указ, спрямований на закриття Міністерства освіти. Однак для повного закриття відомства знадобиться схвалення Конгресу, що може стати серйозною перешкодою для цієї ініціативи.
Очікується, що указ, який буде оприлюднений у четвер, доручить міністру освіти Лінді Макмегон «вжити всіх необхідних заходів» для ліквідації міністерства та передачі освітніх повноважень штатам.
Трамп ще під час передвиборчої кампанії обіцяв закрити міністерство та скоротити його бюджет. За останній час його адміністрація вже значно зменшила штат відомства – майже вдвічі, переважно через звільнення працівників, а також скасувала десятки грантів та контрактів.
Однак навіть міністр освіти Лінда Макмегон під час слухань у Сенаті визнала, що лише Конгрес, який створив відомство у 1979 році, має право ухвалити рішення про його ліквідацію. Вона також припустила, що частину функцій міністерства можна передати іншим державним установам, але і це потребуватиме затвердження законодавців.
Для повного закриття міністерства необхідно набрати 60 голосів у Сенаті, що малоймовірно, оскільки республіканці мають лише 53 місця. У разі спроби ліквідувати відомство без схвалення Конгресу адміністрація Трампа може зіткнутися з судовими позовами.
Сам Трамп неодноразово наголошував, що його мета – повернути освіту під контроль штатів, а не федерального уряду. Варто зазначити, що освітня система США і так здебільшого фінансується та регулюється місцевими та регіональними органами влади, які забезпечують близько 90% всіх витрат. Міністерство освіти не займається складанням навчальних програм і не має прямого впливу на більшість політик у школах.
#сша #трамп #освіта #політика #конгрес #міністерствоосвіти #новини #алірезазаде
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.