Трамп підтримав план Байдена щодо послаблення обмежень застосування марихуани – Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде вказує, що Дональд Трамп підтримав ініціативу Джо Байдена, щодо легалізації марихуани. Колишній президент зазначив, що хоче, аби марихуану пере класифікували, як наркотик 3 Списку.
У дописі на своїй сторінці Трамп підтримав легалізацію марихуани, приєднавшись до поточних зусиль адміністрації Байдена, також заявив, що він проголосує "за" за виборчий захід Флориди, щодо легалізації рекреаційної марихуани для дорослих у своєму рідному штаті.
Рекреаційна марихуана легальна в 24 штатах і окрузі Колумбія. У травні Байден схвалив пропозицію Міністерства юстиції перекласифікувати марихуану як контрольовану речовину Списку 3, видаливши її з категорії Додатку 1, яка включає героїн та ЛСД. Така ініціатива помістила би марихуану в ту ж категорію, що і рецептурні препарати, такі як кетамін та анаболічні стероїди, і прискорив би дослідження користі марихуани для здоров'я.
Це підвищить прибуток до державних коштів з індустрії марихуани, дозволяючи компаніям претендувати на федеральні податкові відрахування. Багато фінансових установ, включаючи банки та компанії, що випускають кредитні картки, не надавають послуги компаніям з виробництва марихуани через поточний статус препарату, як препарату 1 Списку. члени Конгресу з обох сторін підтримали законодавство, яке забезпечить компаніям канабісу доступ до цих послуг.
#трамп #байден #канабіс #марихуана
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.