Трамп планує перші укази: кордон, нафта та політика рівності – Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде зазначає, що обраний президент Дональд Трамп заявив, що підпише «десятки виконавчих указів» протягом кількох годин після вступу на посаду, щоб скасувати багато дій адміністрації Байдена за останні чотири роки.
У неділю ввечері Трамп повідомив учасникам інавгураційного заходу, що він планує скасувати значну частину політики попереднього президента. «Протягом кількох годин після вступу на посаду я підпишу десятки виконавчих указів, майже сотню, багато з яких я опишу у своєму зверненні завтра», — сказав Трамп на вечері для гостей інавгурації. «Одним підписом я скасую десятки деструктивних і радикальних указів та дій адміністрації Байдена».
Стівен Міллер, майбутній заступник керівника апарату Білого дому з політики, повідомив республіканським лідерам Конгресу про ключові пункти, які Трамп планує підписати. Це включає значні зміни в політиці щодо південного кордону, енергетики та федеральної робочої сили. За словами двох осіб, знайомих із цією інформацією, які побажали залишитися анонімними, Трамп зосередиться на скасуванні регуляцій, які обмежують видобуток нафти, а також політики адміністрації Байдена, що стосуються різноманіття, рівності та інклюзії.
Один з указів, ймовірно, оголосить про «кризу» на кордоні між США та Мексикою, незважаючи на те, що кількість нелегальних перетинів значно зменшилася за останній рік.
#трамп #політика #виконавчіукази #кордон #енергетика #рівність #інавгурація #алірезазаде
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.