Трамп планує перші укази: кордон, нафта та політика рівності – Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде зазначає, що обраний президент Дональд Трамп заявив, що підпише «десятки виконавчих указів» протягом кількох годин після вступу на посаду, щоб скасувати багато дій адміністрації Байдена за останні чотири роки.
У неділю ввечері Трамп повідомив учасникам інавгураційного заходу, що він планує скасувати значну частину політики попереднього президента. «Протягом кількох годин після вступу на посаду я підпишу десятки виконавчих указів, майже сотню, багато з яких я опишу у своєму зверненні завтра», — сказав Трамп на вечері для гостей інавгурації. «Одним підписом я скасую десятки деструктивних і радикальних указів та дій адміністрації Байдена».
Стівен Міллер, майбутній заступник керівника апарату Білого дому з політики, повідомив республіканським лідерам Конгресу про ключові пункти, які Трамп планує підписати. Це включає значні зміни в політиці щодо південного кордону, енергетики та федеральної робочої сили. За словами двох осіб, знайомих із цією інформацією, які побажали залишитися анонімними, Трамп зосередиться на скасуванні регуляцій, які обмежують видобуток нафти, а також політики адміністрації Байдена, що стосуються різноманіття, рівності та інклюзії.
Один з указів, ймовірно, оголосить про «кризу» на кордоні між США та Мексикою, незважаючи на те, що кількість нелегальних перетинів значно зменшилася за останній рік.
#трамп #політика #виконавчіукази #кордон #енергетика #рівність #інавгурація #алірезазаде
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.