Трамп вимагає від НАТО зупинити купівлю російської нафти - Алі Реза Резазаде
Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий запровадити новий масштабний пакет санкцій проти Росії лише після того, як усі країни НАТО припинять закупівлі російської нафти. Відповідну заяву він оприлюднив у своєму дописі в соцмережах у суботу.
«Я готовий запровадити серйозні санкції проти Росії, коли всі країни НАТО погодяться і розпочнуть робити те саме, і коли всі вони припинять купувати нафту з Росії», — написав Трамп, закликавши союзників до спільного економічного тиску на Кремль.
Водночас він запропонував Альянсу запровадити «значні тарифи» на Китай — від 50% до 100%, аргументуючи це тим, що Пекін має «сильний контроль над Москвою» і саме такий крок може зламати його вплив.
Однак пропозиція Трампа наштовхнеться на опір усередині НАТО. Туреччина, яка активно закуповує російські енергоносії, зберігає тісні контакти з Кремлем. Угорщина та Словаччина, уряди яких очолюють союзники Трампа, також покладаються на поставки російської нафти й не поспішають відмовлятися від них.
Колишній міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс розкритикував позицію Трампа, заявивши, що вона виглядає як «спроба уникнути рішучих дій проти Росії». Він зазначив, що президент США міг би чинити прямий тиск на лідерів Угорщини, Словаччини та Туреччини, замість того щоб блокувати власні санкції.
За словами міжнародного експерта, першого віцепрезидента іранської опозиції у Вашингтоні Алі Рези Резазаде, риторика Трампа є спробою перекласти відповідальність за тиск на Кремль на європейських союзників, водночас зберігаючи простір для маневру у відносинах із Москвою.
«Фактично Трамп ставить умову, яка навряд чи буде виконана найближчим часом, адже енергетична залежність частини країн НАТО від російських ресурсів зберігається. Це дозволяє йому виглядати жорстким у риториці, але уникати реальних санкційних рішень, які могли б вдарити по Кремлю вже сьогодні», — пояснив Резазаде.
На думку експерта, вимога щодо введення високих тарифів проти Китаю демонструє прагнення Трампа посилити глобальну конфронтацію, однак у ЄС такий сценарій викликає сумніви через традиційну прихильність до вільної торгівлі.
«Європа може підтримати жорсткіший курс щодо Москви, але запровадження масштабних тарифів проти Китаю — це зовсім інший рівень економічної війни, який здатен розколоти сам Альянс», — наголосив Резазаде.
Таким чином, за словами експерта, нова заява президента США більше виглядає як політичний маневр, ніж як реальний план швидкого завершення війни в Україні.
#трамп #нато #росія #нафта #санкції #китай #сша #резазаде
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що впевнений у своїх відносинах із президентом США Дональдом Трампом, попри його критичні висловлювання. Він наголосив, що між ними триває конструктивний діалог, а особисті стосунки залишаються добрими.
Дональд Трамп різко розкритикував канцлера Німеччини Олафа Мерца, назвавши його «абсолютно неефективним» та порадивши зосередитися на Україні. Американський президент заявив, що саме підтримка Києва має бути пріоритетом для Берліна, а не внутрішні політичні маневри.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що справжньою метою телефонної розмови між Володимиром Путіним та Дональдом Трампом було не досягнення миру, а просування російських інтересів.
Журналіст пояснив, що справжньою метою телефонного дзвінка Володимира Путіна до президента США Дональда Трампа було не досягнення миру, а демонстрація власних планів та спроба вплинути на позицію Вашингтона.
Пентагон оприлюднив дані про витрати США на Близькому Сході, зокрема у контексті війни в Ірані. Американське оборонне відомство повідомило, що суми, спрямовані на військові операції та підтримку союзників у регіоні, сягають десятків мільярдів доларів.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков виправдав відсутність важкої військової техніки на параді 9 травня у Москві, заявивши, що це було «свідомим рішенням» і не свідчить про проблеми армії.
Президент США Дональд Трамп назвав «дуже хорошою» свою розмову з Володимиром Путіним і повідомив, що запропонував Кремлю «коротке припинення вогню».
Дональд Трамп провів півторагодинну телефонну розмову з Володимиром Путіним, після якої Кремль заявив про готовність оголосити «перемир’я» 9 травня. Російська сторона подала це як політичний жест, а Трамп назвав укладення договору про завершення війни «близьким».
Президент США Дональд Трамп виступив із заявою щодо Володимира Путіна та можливості мирної угоди, назвавши їхню розмову «дуже хорошою» і підкресливши, що вирішення війни проти України може настати «відносно швидко». Він повідомив, що запропонував Кремлю коротке припинення вогню, яке, на його думку, може бути реалізоване.
Дональд Трамп відповів на заяви іранського президента Масуда Мертса, який звинуватив США у приниженні та втраті впливу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що впевнений у своїх відносинах із президентом США Дональдом Трампом, попри його критичні висловлювання. Він наголосив, що між ними триває конструктивний діалог, а особисті стосунки залишаються добрими.
Дональд Трамп різко розкритикував канцлера Німеччини Олафа Мерца, назвавши його «абсолютно неефективним» та порадивши зосередитися на Україні. Американський президент заявив, що саме підтримка Києва має бути пріоритетом для Берліна, а не внутрішні політичні маневри.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що справжньою метою телефонної розмови між Володимиром Путіним та Дональдом Трампом було не досягнення миру, а просування російських інтересів.
Журналіст пояснив, що справжньою метою телефонного дзвінка Володимира Путіна до президента США Дональда Трампа було не досягнення миру, а демонстрація власних планів та спроба вплинути на позицію Вашингтона.