Трамп закриває програму виходу з роботи після рішення суду - Алі Реза Резазаде
Перший віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде вказав, що адміністрація Дональда Трампа у середу ввечері закрила програму добровільного звільнення для федеральних службовців після того, як суддя у Массачусетсі зняв тимчасову заборону на її реалізацію.
Програма, яка пропонувала працівникам залишити роботу в обмін на виплати до вересня, була заморожена минулого четверга. Це сталося після того, як профспілки, що представляють понад 800 тисяч держслужбовців, подали позов із вимогою зупинити ініціативу. Вони назвали її «довільним, незаконним та безальтернативним ультиматумом».
Однак федеральний суддя Джордж А. О’Тул-молодший відхилив цей позов. У своєму рішенні він зазначив, що профспілки не мають підстав для судового оскарження, оскільки вони не є безпосередньо постраждалою стороною. За словами судді, вони лише оскаржують політику, яка впливає на інших — а саме, на службовців виконавчої влади.
Це рішення залишило важливе питання: чи матимуть федеральні працівники ще час, щоб подати заявку на участь у програмі? Відповідь виявилася негативною. За словами прессекретарки Управління з питань персоналу Маклорін Піновер, програма була офіційно закрита о 19:00 середи.
«Тепер немає жодних сумнівів, — заявила Піновер. — Програма відстроченої відставки була законною та цінною можливістю для державних службовців».
За офіційними даними, пропозицію прийняли близько 75 тисяч працівників.
#сша #трамп #алірезарезазаде #федеральніслужбовці #реформи #політика
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.