Трансфер влади: команда Трампа підписала угоду з адміністрацією Байдена - Алі Реза Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде повідомляє, що перехідна команда новообраного президента США Дональда Трампа підписала меморандум про взаєморозуміння з адміністрацією чинного президента Джо Байдена.
Ця угода, хоч і була підписана із запізненням, надає команді Трампа доступ до інформації федеральних агентств, необхідної для підготовки до передачі влади.
Представники команди Трампа заявили, що підписання угоди дозволяє їхнім кандидатам до уряду розпочати підготовчі заходи. Зокрема, це включає створення так званих “десантних груп” для роботи у кожному відомстві та міністерстві, що сприятиме впорядкованій передачі повноважень.
Експерт наголошує, що цей крок є важливим для забезпечення безперервного функціонування державного управління. Угода відкриває новій адміністрації доступ до ключової інформації, що дозволяє ефективно підготуватися до виконання своїх обов’язків із першого дня.
Проте процес передачі влади цього разу порушив усталений графік. Перехідна команда пропустила раніше визначені терміни підписання угод з Адміністрацією загальних служб і Білим домом, які мали бути завершені ще на початку осені.
Згідно з новими домовленостями, Трамп і його віцепрезидент будуть використовувати приватні кошти для фінансування перехідного процесу. Крім того, їхня команда зобов’язалася публічно розкрити імена донорів. Водночас, команда не використовуватиме урядові будівлі та ресурси, які зазвичай надаються для таких цілей.
Цьогорічний перехідний період порушує традиції, які існували в США протягом десятиліть. Це стало помітним ще раніше, коли Трамп вирішив відмовитися від отримання розвідувальних брифінгів після висунення його кандидатури. Тоді він аргументував це небажанням бути звинуваченим у витоку інформації.
Попри суперечливі моменти, підписання угоди стало важливим кроком у забезпеченні стабільного переходу влади та підготовки нової адміністрації до виконання своїх обов’язків.
#передачавлади #сша #трамп #байден #політика #президентськівибори
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.