У Білому домі "проговорилися" про тиск Трампа на Україну
Виконувач обов'язків голови адміністрації Білого дому Мік Малвани зробив гучну заяву у четвер, 17 жовтня, підтвердивши, що президент Дональд Трамп заморозив майже $400 мільйонів американської допомоги безпеки Україні частково з розрахунку тиску на країну в розслідуванні демократів.
Про це повідомляє видання CNN.
У виданні відзначили, що через кілька годин Малвані вже заперечував, що коли-небудь вимовляв ці слова.
Заява пролунала від Малвани під час денної прес-конференції, де виконуючий обов'язки голови адміністрації Білого дому повідомив, що текстові повідомлення між американськими дипломатами демонструють спробу змусити Україну взяти на себе зобов'язання провести розслідування щодо Burisma, компанії, в правлінні якого син колишнього віцепрезидента Джо Байдена.
"Ось чому ми затримали гроші",- сказав Малвани.
Раніше повідомлялося, що син колишнього віцепрезидента США і кандидата в президенти Джо Байдена, Хантер, назвав "безглуздими" припущення президента США Дональда Трампа про те, що Хантери вчиняли правопорушення.
Про це повідомляє The New York Times.
Хантер заявив, що його, ймовірно, не призначили б в правління іноземної компанії, якби його прізвище не було Байден. Втім, Байден-молодший категорично відкинув припущення президента Трампа про те, що він і його батько вчинили злочини.
"Помилявся я? Можливо, через масштабну схему ... Але робив помилки через недобросовісність? Абсолютно ні", - заявив він.
Також ASPI повідомляло, що, за словами народного депутата Андрія Деркача компанія Burisma виплатила Джо Байдену $900 тис. за лобістську діяльність і $16,5 млн представникам компанії, серед яких Кваснєвський і Хантер Байден.
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.