У Білому домі розповіли про санкції, які загрожуватимуть РФ у разі нападу на Україну
У понеділок, 10 січня, у Женеві представники США і Росії проведуть переговори щодо безпеки і стягнення російських військ навколо України, а через день, 12 січня, аналогічні перемовини відбудуться між Росією та НАТО. Напередодні Білий дім висловив можливість поступової зміни рішень щодо майбутніх стратегічних позицій США в Європі, водночас пригрозивши Москві РФ наджорсткими санкціями.
Адміністрація Байдена буде відкрита у переговорах з Росією щодо скорочення можливого майбутнього розгортання наступальних ракет в Україні та накладення обмежень на військові навчання США та НАТО у Східній Європі. Про це американські посадовці заявили у ході телефонної конференції, організованої Білим домом, повідомляє "Європейська правда".
Посадовці заявили, що США готові обговорити на переговорах з Росією певні обмежені аспекти своєї політики безпеки в Європі. Але вони наголосили, що будь-які домовленості залежатимуть від того, чи Росія зніме загрози для України, і що жодні рішення не прийматимуть без згоди України чи НАТО. Також вони заявили, що США у жодному разі не будуть скорочувати свою військову присутність або військовий арсенал у Східній Європі, як того вимагає Росія. Водночас, у разі російського вторгнення в Україну США у координації з союзниками та партнерами негайно накладуть "серйозні та непосильні" санкції на російську економіку, включаючи її фінансову систему та сектори, які вважаються критично важливими для Кремля. Крім санкцій щодо енергоносіїв та споживчих товарів, США та їх союзники розглядають можливість запровадження заборони на експорт до Росії передових електронних компонентів, програмного забезпечення та супутніх технологій, що використовують американське обладнання. Також Росія може бути додана до групи країн з найсуворішими обмеженнями експортного контролю разом із Кубою, Іраном, Північною Кореєю та Сирією. Вплив може поширитися на авіоніку, верстати, смартфони, ігрові приставки, планшети та телевізори. Офіційні особи США також категорично відкинули вимоги Росії про те, що НАТО більше не розширюватиметься на Cхід, і що США виведуть війська та зброю зі Східної Європи.
ASPI news інформувало, що у Сполучених Штатах Америки обговорюють можливість запровадження санкційних заходів щодо фінансової системи Росії у разі агресії проти України. Вашингтон не виключає відключення найбільших російських фінансових установ від системи SWIFT. Також ми писали, що колишні співробітники національної безпеки США та експерти по Росії опублікували спільну заяву, в якій закликали главу Білого дому публічно викласти перелік санкцій, з якими зіткнеться Росія. Це потрібно для того, щоб Володимир Путін мав чітке уявлення про масштаби економічного удару, з яким він зіткнеться, якщо Кремль розпочне нову агресію проти України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».