У Білому домі розповіли про санкції, які загрожуватимуть РФ у разі нападу на Україну
У понеділок, 10 січня, у Женеві представники США і Росії проведуть переговори щодо безпеки і стягнення російських військ навколо України, а через день, 12 січня, аналогічні перемовини відбудуться між Росією та НАТО. Напередодні Білий дім висловив можливість поступової зміни рішень щодо майбутніх стратегічних позицій США в Європі, водночас пригрозивши Москві РФ наджорсткими санкціями.
Адміністрація Байдена буде відкрита у переговорах з Росією щодо скорочення можливого майбутнього розгортання наступальних ракет в Україні та накладення обмежень на військові навчання США та НАТО у Східній Європі. Про це американські посадовці заявили у ході телефонної конференції, організованої Білим домом, повідомляє "Європейська правда".
Посадовці заявили, що США готові обговорити на переговорах з Росією певні обмежені аспекти своєї політики безпеки в Європі. Але вони наголосили, що будь-які домовленості залежатимуть від того, чи Росія зніме загрози для України, і що жодні рішення не прийматимуть без згоди України чи НАТО. Також вони заявили, що США у жодному разі не будуть скорочувати свою військову присутність або військовий арсенал у Східній Європі, як того вимагає Росія. Водночас, у разі російського вторгнення в Україну США у координації з союзниками та партнерами негайно накладуть "серйозні та непосильні" санкції на російську економіку, включаючи її фінансову систему та сектори, які вважаються критично важливими для Кремля. Крім санкцій щодо енергоносіїв та споживчих товарів, США та їх союзники розглядають можливість запровадження заборони на експорт до Росії передових електронних компонентів, програмного забезпечення та супутніх технологій, що використовують американське обладнання. Також Росія може бути додана до групи країн з найсуворішими обмеженнями експортного контролю разом із Кубою, Іраном, Північною Кореєю та Сирією. Вплив може поширитися на авіоніку, верстати, смартфони, ігрові приставки, планшети та телевізори. Офіційні особи США також категорично відкинули вимоги Росії про те, що НАТО більше не розширюватиметься на Cхід, і що США виведуть війська та зброю зі Східної Європи.
ASPI news інформувало, що у Сполучених Штатах Америки обговорюють можливість запровадження санкційних заходів щодо фінансової системи Росії у разі агресії проти України. Вашингтон не виключає відключення найбільших російських фінансових установ від системи SWIFT. Також ми писали, що колишні співробітники національної безпеки США та експерти по Росії опублікували спільну заяву, в якій закликали главу Білого дому публічно викласти перелік санкцій, з якими зіткнеться Росія. Це потрібно для того, щоб Володимир Путін мав чітке уявлення про масштаби економічного удару, з яким він зіткнеться, якщо Кремль розпочне нову агресію проти України.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.