У Греції опозиційна політсила зайняла місце лідера в передвиборних перегонах
Напередодні парламентських виборів у Греції соціологи оприлюднили дані щодо теоретичних результатів обрання.
Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Ekathimerini.
Згідно з повідомленням, грецька опозиційна партія "Нова демократія" впевнено лідирує в передвиборних перегонах напередодні дострокових парламентських виборів.
Так, опитування соціологів, проведене напередодні виборів показало, що 36% виборців планують проголосувати за "Нову демократію" і 28% - за правлячу партію СІРІЗА.
Ще 7% підтримують лівоцентристський Рух за зміни KINAL, 5% - Комуністичну партію, 4% мають намір голосувати за неонацистську партію "Золотий світанок", 3% підтримують партію MeRA25 колишнього міністра фінансів Яніса Варуфакіса і ще 3% - націоналістичний проросійський "Грецьке рішення".
Якщо результати виборів збігатимуться з результатами опитування, "Нова демократія" отримає абсолютну більшість з 155 депутатами, за умови, що всі ці партії входять до парламенту, і з 159 депутатами, якщо одна з менших партій не пройде.
ПАРТІЯ "НОВА ДЕМОКРАТІЯ" перемогла "СІРІЗУ" на виборах до Європарламенту з перевагою в 10%, що спонукало прем'єр-міністра Алексіса Ціпраса призначити дострокові вибори.
Чотирирічний термін повноважень Ципраса повинен був закінчитися у вересні.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.