У Кракові охоронець супермаркету жорстко побив українця без жодних причин
У Польщі охоронець одного із супермаркетів найбільшої в країні торгової мережі Biedronka побив громадянина України. Керівництво супермаркету засудило інцидент та розірвало з охоронцем контракт.
Інцидент стався в Кракові на початку поточного тижня. Про це напередодні повідомило TVP Info.
За словами потерпілого, розплатившись за покупки на касі самообслуговування, він вийшов із супермаркету. Дійшовши до зупинки громадського транспорту, отримав три сильних удари в спину.
"Я обернувся і побачив товстого чоловіка років 25. Він схопив мене за руки та намагався щось зробити. Тільки через кілька секунд я зрозумів, що це охоронець", - цитує слова українця видання.
Як він стверджує, на його голосу співробітник магазина зрозумів, що він з України, після чого повалив на землю, обличчям на асфальт, сів зверху і став надягати наручники. Коли потерпілий став кричати та кликати на допомогу, охоронець лише сильніше натиснув йому коліном на горло.
"Він рикнув" Заткнись, курва українська "і залив мені очі щедрою дозою перцевого балончика", - згадує потерпілий, додавши, що те, що відбувалось бачило безліч людей, але ніхто з них не прийшов йому на допомогу.
Коли вони повернулися в магазин, українець показав чек на свої покупки і викликав поліцію. Але навіть тоді перед ним ніхто з персоналу не вибачився. Однак в пресслужбі Biedronka висловили свої співчуття у зв'язку з тим, що сталося, перепросили в українця і повідомили про початок внутрішнього розслідування. Виявилось, що охоронець є співробітником сторонньої компанії - йому заборонили працювати в мережі цих магазинів.
Нагадаємо, що в Польщі під час затримання із застосуванням електрошокера помер українець.Також ASPI news повідомляло, що українські заробітчани в Польщі поділилися секретами виживання в карантин.
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.
Гнівні випади Дональда Трампа проти союзників по НАТО несподівано об’єднали їх проти нього. Європейські лідери та представники Альянсу дедалі чіткіше демонструють готовність діяти спільно, аби зберегти трансатлантичну єдність, навіть якщо Вашингтон коливається у своїй позиції.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливе залучення студентів до мобілізації в Росії. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що інформація про примусовий призов студентів не відповідає дійсності, проте визнав: мобілізаційні заходи тривають, і влада залишає за собою право ухвалювати рішення залежно від потреб армії.
У США сенатори від обох партій виступили на захист членства країни в НАТО, наголосивши, що вихід із Альянсу означав би стратегічну катастрофу для безпеки Америки та світу. Їхня позиція стала відповіддю на заяви Дональда Трампа про можливий вихід Вашингтона з організації.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу.
НАТО відповіло на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з Альянсу: європейські лідери закликали до збереження єдності та холодного розуму, наголошуючи, що без союзників не існує сильних Сполучених Штатів.
Глава Чехії пояснив, що Північноатлантичний альянс не може бути втягнутим у війну проти Ірану, оскільки його основна місія — захист країн-членів у разі прямої агресії. Він підкреслив, що США не зазнали нападу, а отже, немає правових чи політичних підстав для залучення НАТО до цього конфлікту.
Кір Стармер відповів на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з НАТО, наголосивши, що Велика Британія не дозволить собі бути втягнутою у «чужу війну». Він підкреслив, що Лондон залишатиметься відданим власним інтересам і безпеці, водночас підтримуючи союзників у межах міжнародних домовленостей.
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.
Гнівні випади Дональда Трампа проти союзників по НАТО несподівано об’єднали їх проти нього. Європейські лідери та представники Альянсу дедалі чіткіше демонструють готовність діяти спільно, аби зберегти трансатлантичну єдність, навіть якщо Вашингтон коливається у своїй позиції.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливе залучення студентів до мобілізації в Росії. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що інформація про примусовий призов студентів не відповідає дійсності, проте визнав: мобілізаційні заходи тривають, і влада залишає за собою право ухвалювати рішення залежно від потреб армії.
У США сенатори від обох партій виступили на захист членства країни в НАТО, наголосивши, що вихід із Альянсу означав би стратегічну катастрофу для безпеки Америки та світу. Їхня позиція стала відповіддю на заяви Дональда Трампа про можливий вихід Вашингтона з організації.