У Москві померла вдова югославського диктатора Слободана Мілошевича
У столиці Російської Федерації пішла з життя вдова екс-президента Югославії Слободана Мілошевича, персона якого розглядалася свого часу у військовому суді Гааги.
75-річна Міріана Маркович, дружина померлого у в'язниці в березні 2006 року 64-річного екс-президента Югославії Слободана Мілошевича, померла в Москві після тривалої хвороби в одній зі столичних клінік.

Соціалістична партія Сербії, заснована Мілошевичем, направила співчуття рідним Маркович.
Про причини смерті нічого не повідомляється.
Міріана Маркович отримала 16 років тому політичний притулок в РФ, де і прожила останні роки.
Відомо, що у 2003 році Маркович покинула Сербію, влада якої звинуватила її у зловживанні службовим становищем.
У 2006 році сербський суд видав міжнародний ордер на її арешт.
У 2008 році влада Росії надала їй і її синові політичний притулок.
У лютому 2006 року трибунал відмовив Мілошевичу в проханні відпустити його на лікування до Москви, незважаючи на гарантії російської сторони про повернення екс-президента в Гаагу на першу вимогу трибуналу. Приводом для відмови стала доповідь звинувачення, яке стверджувало, що Мілошевич навмисно приймав ліки, що погіршували стан його здоров'я.
Гаазький трибунал звинувачував Мілошевича у військових злочинах і геноциді в ході воєнних дій у Боснії, Хорватії і Косово в 1990-х роках.
Раніше повідомлялося, що померла мати канцлера Німеччини Ангели Меркель Герлинд Каснер, про що повідомив представник уряду країни, передає DW.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.