У НАТО ухвалили політику у сфері космосу
Союзники по Північноатлантичному Альянсу ухвалили спільні підходи до політики в сфері космосу та його використання для забезпечення операцій та місій за участю НАТО.
Про це у четвер під час прес-конференції за підсумками зустрічі міністрів оборони НАТО у Брюсселі розповів Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
«Сьогодні ми здійснили важливий крок в адаптації НАТО до нової політики в сфері космосу. Космос є важливим фактором для системи стримування та оборони НАТО, включаючи спроможності навігації, відстеження переміщень військ, супутниковий зв’язок та виявлення ракетних пусків», - сказав керівник НАТО.
Він зауважив, що нова політика НАТО визначить широкий підхід до космосу, з урахуванням всіх можливостей та викликів, які пов’язані з такою діяльністю.
«Не йдеться про мілітаризацію космосу, НАТО відіграватиме важливу роль як форум з обміну інформацією, для підвищення взаємосумісності та надання гарантій, що наші місії та операції проводяться за всієї підтримки, яку вони потребують», - додав Столтенберг.
Нагадуємо, Україна планує приєднатися до операцій НАТО в Іраку і на морі, повідомив заступник міністра оборони України Анатолій Петренко за підсумками зустрічі з представниками оборонних відомств країн-членів Альянсу в четвер у Брюсселі.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.