У НАТО ухвалили політику у сфері космосу
Союзники по Північноатлантичному Альянсу ухвалили спільні підходи до політики в сфері космосу та його використання для забезпечення операцій та місій за участю НАТО.
Про це у четвер під час прес-конференції за підсумками зустрічі міністрів оборони НАТО у Брюсселі розповів Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
«Сьогодні ми здійснили важливий крок в адаптації НАТО до нової політики в сфері космосу. Космос є важливим фактором для системи стримування та оборони НАТО, включаючи спроможності навігації, відстеження переміщень військ, супутниковий зв’язок та виявлення ракетних пусків», - сказав керівник НАТО.
Він зауважив, що нова політика НАТО визначить широкий підхід до космосу, з урахуванням всіх можливостей та викликів, які пов’язані з такою діяльністю.
«Не йдеться про мілітаризацію космосу, НАТО відіграватиме важливу роль як форум з обміну інформацією, для підвищення взаємосумісності та надання гарантій, що наші місії та операції проводяться за всієї підтримки, яку вони потребують», - додав Столтенберг.
Нагадуємо, Україна планує приєднатися до операцій НАТО в Іраку і на морі, повідомив заступник міністра оборони України Анатолій Петренко за підсумками зустрічі з представниками оборонних відомств країн-членів Альянсу в четвер у Брюсселі.
Росія може спробувати розширити гібридну війну за межі України та посилити тиск на європейські країни, якщо Кремль не зможе досягти бажаного результату на полі бою. Видання Foreign Policy звертає увагу на серію диверсій у Європі та вважає, що Володимир Путін може скористатися вразливістю й роз'єднаністю Заходу для подальшої ескалації.
Президент США Дональд Трамп заявив, що поїздка директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви була «майже рутинною», однак не виключив, що вона може дати певний результат. Американський лідер також наголосив, що його адміністрація продовжує активно працювати над припиненням війни в Україні.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Росія може спробувати розширити гібридну війну за межі України та посилити тиск на європейські країни, якщо Кремль не зможе досягти бажаного результату на полі бою. Видання Foreign Policy звертає увагу на серію диверсій у Європі та вважає, що Володимир Путін може скористатися вразливістю й роз'єднаністю Заходу для подальшої ескалації.
Президент США Дональд Трамп заявив, що поїздка директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви була «майже рутинною», однак не виключив, що вона може дати певний результат. Американський лідер також наголосив, що його адміністрація продовжує активно працювати над припиненням війни в Україні.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.