У Норвегії зафіксували масову загибель оленів, — ЗМІ
З початку 2019 року на норвезькому архіпелазі Шпіцберген було знайдено понад 200 туш оленів: дослідники звинуватили в їх загибелі глобальні кліматичні зміни.
Про це повідомляє CBS News у понеділок, 5 серпня.
200 reindeer starved to death in Norway and scientists say climate change is to blame https://t.co/HPfu0TeGOA pic.twitter.com/SRUB8Wj9qk
— CBS News (@CBSNews) August 5, 2019
Як зазначається в інопресі, за даними вчених регіону, олені померли від голоду через вкрай сувору зиму.
Вчені норвезького полярного інституту (NPI), державної установи Норвегії з досліджень та раціонального природокористування, провели 10 тижнів, досліджуючи архіпелаг на предмет життя на ньому тварин.
Згідно з висновком, причиною гинули оленів стали рясні дощі, які під впливом низьких температур викликали обмерзання ґрунту, що зробило неможливим для оленів добувати собі їжу.
Як відзначили вчені, ситуацію ускладнив також і значний приплід поголів'я телят у 2018 році.
"Тварини голодують і вмирають, і це наймолодші та слабкі тварини, які гинуть першими", - повідомили журналістам в місцевому інституті.
З 1978 року норвезький дослідний інститут NPI картографує диких оленів на Шпіцбергені, збираючи дані з норвезьких островів всього в 800 милях від Північного полюса.
"Ніколи раніше не бачив так багато трупів одночасно", - сказав співробітник NRK.
Вчені побоюються, що загибель оленів — ще одна ознака швидкої зміни клімату в регіоні.
"Страшно знайти так багато мертвих тварин", - сказав NRK дослідник Ашилд Педерсен (Åshild Ønvik Pedersen). "Це жахливий приклад того, як зміна клімату впливає на природу."
Олені нерідко вмирають від голоду взимку. Але цього разу кількість смертей і нестача продовольства викликають у вчених тривогу.
Олені в пошуках їжі можуть копатися в снігу, але не в льоду.
Так, під час типового сніжного сезону більша частина оленячої популяції не страждає, але кліматичне потепління призвело до більшої кількості дощових опадів, а потім і до більшого намерзання льоду і меншому доступу до їжі, повідомив співробітник інституту Педерсен.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.