У Норвегії зафіксували масову загибель оленів, — ЗМІ
З початку 2019 року на норвезькому архіпелазі Шпіцберген було знайдено понад 200 туш оленів: дослідники звинуватили в їх загибелі глобальні кліматичні зміни.
Про це повідомляє CBS News у понеділок, 5 серпня.
200 reindeer starved to death in Norway and scientists say climate change is to blame https://t.co/HPfu0TeGOA pic.twitter.com/SRUB8Wj9qk
— CBS News (@CBSNews) August 5, 2019
Як зазначається в інопресі, за даними вчених регіону, олені померли від голоду через вкрай сувору зиму.
Вчені норвезького полярного інституту (NPI), державної установи Норвегії з досліджень та раціонального природокористування, провели 10 тижнів, досліджуючи архіпелаг на предмет життя на ньому тварин.
Згідно з висновком, причиною гинули оленів стали рясні дощі, які під впливом низьких температур викликали обмерзання ґрунту, що зробило неможливим для оленів добувати собі їжу.
Як відзначили вчені, ситуацію ускладнив також і значний приплід поголів'я телят у 2018 році.
"Тварини голодують і вмирають, і це наймолодші та слабкі тварини, які гинуть першими", - повідомили журналістам в місцевому інституті.
З 1978 року норвезький дослідний інститут NPI картографує диких оленів на Шпіцбергені, збираючи дані з норвезьких островів всього в 800 милях від Північного полюса.
"Ніколи раніше не бачив так багато трупів одночасно", - сказав співробітник NRK.
Вчені побоюються, що загибель оленів — ще одна ознака швидкої зміни клімату в регіоні.
"Страшно знайти так багато мертвих тварин", - сказав NRK дослідник Ашилд Педерсен (Åshild Ønvik Pedersen). "Це жахливий приклад того, як зміна клімату впливає на природу."
Олені нерідко вмирають від голоду взимку. Але цього разу кількість смертей і нестача продовольства викликають у вчених тривогу.
Олені в пошуках їжі можуть копатися в снігу, але не в льоду.
Так, під час типового сніжного сезону більша частина оленячої популяції не страждає, але кліматичне потепління призвело до більшої кількості дощових опадів, а потім і до більшого намерзання льоду і меншому доступу до їжі, повідомив співробітник інституту Педерсен.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.