У Норвегії зафіксували масову загибель оленів, — ЗМІ
З початку 2019 року на норвезькому архіпелазі Шпіцберген було знайдено понад 200 туш оленів: дослідники звинуватили в їх загибелі глобальні кліматичні зміни.
Про це повідомляє CBS News у понеділок, 5 серпня.
200 reindeer starved to death in Norway and scientists say climate change is to blame https://t.co/HPfu0TeGOA pic.twitter.com/SRUB8Wj9qk
— CBS News (@CBSNews) August 5, 2019
Як зазначається в інопресі, за даними вчених регіону, олені померли від голоду через вкрай сувору зиму.
Вчені норвезького полярного інституту (NPI), державної установи Норвегії з досліджень та раціонального природокористування, провели 10 тижнів, досліджуючи архіпелаг на предмет життя на ньому тварин.
Згідно з висновком, причиною гинули оленів стали рясні дощі, які під впливом низьких температур викликали обмерзання ґрунту, що зробило неможливим для оленів добувати собі їжу.
Як відзначили вчені, ситуацію ускладнив також і значний приплід поголів'я телят у 2018 році.
"Тварини голодують і вмирають, і це наймолодші та слабкі тварини, які гинуть першими", - повідомили журналістам в місцевому інституті.
З 1978 року норвезький дослідний інститут NPI картографує диких оленів на Шпіцбергені, збираючи дані з норвезьких островів всього в 800 милях від Північного полюса.
"Ніколи раніше не бачив так багато трупів одночасно", - сказав співробітник NRK.
Вчені побоюються, що загибель оленів — ще одна ознака швидкої зміни клімату в регіоні.
"Страшно знайти так багато мертвих тварин", - сказав NRK дослідник Ашилд Педерсен (Åshild Ønvik Pedersen). "Це жахливий приклад того, як зміна клімату впливає на природу."
Олені нерідко вмирають від голоду взимку. Але цього разу кількість смертей і нестача продовольства викликають у вчених тривогу.
Олені в пошуках їжі можуть копатися в снігу, але не в льоду.
Так, під час типового сніжного сезону більша частина оленячої популяції не страждає, але кліматичне потепління призвело до більшої кількості дощових опадів, а потім і до більшого намерзання льоду і меншому доступу до їжі, повідомив співробітник інституту Педерсен.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.