У Норвегії зафіксували масову загибель оленів, — ЗМІ
З початку 2019 року на норвезькому архіпелазі Шпіцберген було знайдено понад 200 туш оленів: дослідники звинуватили в їх загибелі глобальні кліматичні зміни.
Про це повідомляє CBS News у понеділок, 5 серпня.
200 reindeer starved to death in Norway and scientists say climate change is to blame https://t.co/HPfu0TeGOA pic.twitter.com/SRUB8Wj9qk
— CBS News (@CBSNews) August 5, 2019
Як зазначається в інопресі, за даними вчених регіону, олені померли від голоду через вкрай сувору зиму.
Вчені норвезького полярного інституту (NPI), державної установи Норвегії з досліджень та раціонального природокористування, провели 10 тижнів, досліджуючи архіпелаг на предмет життя на ньому тварин.
Згідно з висновком, причиною гинули оленів стали рясні дощі, які під впливом низьких температур викликали обмерзання ґрунту, що зробило неможливим для оленів добувати собі їжу.
Як відзначили вчені, ситуацію ускладнив також і значний приплід поголів'я телят у 2018 році.
"Тварини голодують і вмирають, і це наймолодші та слабкі тварини, які гинуть першими", - повідомили журналістам в місцевому інституті.
З 1978 року норвезький дослідний інститут NPI картографує диких оленів на Шпіцбергені, збираючи дані з норвезьких островів всього в 800 милях від Північного полюса.
"Ніколи раніше не бачив так багато трупів одночасно", - сказав співробітник NRK.
Вчені побоюються, що загибель оленів — ще одна ознака швидкої зміни клімату в регіоні.
"Страшно знайти так багато мертвих тварин", - сказав NRK дослідник Ашилд Педерсен (Åshild Ønvik Pedersen). "Це жахливий приклад того, як зміна клімату впливає на природу."
Олені нерідко вмирають від голоду взимку. Але цього разу кількість смертей і нестача продовольства викликають у вчених тривогу.
Олені в пошуках їжі можуть копатися в снігу, але не в льоду.
Так, під час типового сніжного сезону більша частина оленячої популяції не страждає, але кліматичне потепління призвело до більшої кількості дощових опадів, а потім і до більшого намерзання льоду і меншому доступу до їжі, повідомив співробітник інституту Педерсен.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
НАТО розробило детальну концепцію наземних бойових дій на випадок масштабного нападу Росії на країни Альянсу.
Президент США Дональд Трамп опублікував карту, на якій Ормузьку протоку позначено як «нову територію Сполучених Штатів».
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.