У Пакистані військовий літак врізався в житловий масив, 18 жертв (ФОТО, ВІДЕО)
Не менше 18 осіб загинули під час авіакатастрофи в Пакистані: літак пакистанської армійської авіації зазнав аварії біля Мора-Калу поблизу Равалпінді в ніч на вівторок, 30 липня.
Про це передає The News International.
Як повідомляє джерело, невеликий військовий літак зазнав аварії в районі Мора-Калу в Равалпінді. Загинули щонайменше 18 осіб, з яких 13 цивільних осіб і п'ять членів екіпажу.
На місці аварії спалахнула потужна пожежа, що охопила кілька будинків.
Літак був на звичайному тренувальному польоті, в ході якого сталася аварія, повідомляє видання.
Причина зазначеного інциденту поки не встановлена.
"Невеликий літак врізався в житловий район. До теперішнього часу ми ідентифікували 18 трупів, в тому числі 13 цивільних осіб і п'ять членів екіпажу", - розповів член рятувальної команди представникам преси, додавши, що ще не менше дев'яти осіб отримали поранення.
Пізніше, як зазначає джерело, кількість поранених збільшилася до 12.
Сама смертельна авіакатастрофа в Пакистані сталася у 2010 році, коли Airbus 321, керований приватною авіакомпанією, яка летіла з Карачі, врізався в пагорби за межами Ісламабаду. Під час цієї авіакатастрофи загинули всі 152 людини, які перебували на борту.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.
Джо Байден виступив із різкою критикою на адресу чинного глави Білого дому Дональда Трампа, заявивши, що його політика шкодить американським інституціям, міжнародній ролі країни та відносинам із союзниками.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров публічно розкритикував висловлювання державного секретаря США Марко Рубіо, який заявив про відсутність будь-яких домовленостей щодо врегулювання війни в Україні під час контактів, пов’язаних із зустріччю на Алясці.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Північноатлантичний альянс має зосередитися на посиленні власної обороноздатності, розвитку військової промисловості та підтримці партнерів, які протистоять агресії.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що під час зустрічі президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним на Алясці не було укладено жодних домовленостей щодо України.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Москва очікує пояснень від Вашингтона щодо нібито зміни позиції президента США Дональда Трампа у питанні війни Росії проти України після саміту «Групи семи» у Франції.
Колишній президент Росії та заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв зробив чергову різку заяву на адресу Німеччини, звинувативши сучасне німецьке керівництво у зв’язках із нацистським минулим.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.