У Пакистані військовий літак врізався в житловий масив, 18 жертв (ФОТО, ВІДЕО)
Не менше 18 осіб загинули під час авіакатастрофи в Пакистані: літак пакистанської армійської авіації зазнав аварії біля Мора-Калу поблизу Равалпінді в ніч на вівторок, 30 липня.
Про це передає The News International.
Як повідомляє джерело, невеликий військовий літак зазнав аварії в районі Мора-Калу в Равалпінді. Загинули щонайменше 18 осіб, з яких 13 цивільних осіб і п'ять членів екіпажу.
На місці аварії спалахнула потужна пожежа, що охопила кілька будинків.
Літак був на звичайному тренувальному польоті, в ході якого сталася аварія, повідомляє видання.
Причина зазначеного інциденту поки не встановлена.
"Невеликий літак врізався в житловий район. До теперішнього часу ми ідентифікували 18 трупів, в тому числі 13 цивільних осіб і п'ять членів екіпажу", - розповів член рятувальної команди представникам преси, додавши, що ще не менше дев'яти осіб отримали поранення.
Пізніше, як зазначає джерело, кількість поранених збільшилася до 12.
Сама смертельна авіакатастрофа в Пакистані сталася у 2010 році, коли Airbus 321, керований приватною авіакомпанією, яка летіла з Карачі, врізався в пагорби за межами Ісламабаду. Під час цієї авіакатастрофи загинули всі 152 людини, які перебували на борту.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.