У Пентагоні назвали кількість країн світу, які надають Україні зброю
У Пентагоні назвали кількість країн світу, які надають Україні зброюНапередодні саміту країн НАТО прессекретар Пентагону Джон Кірбі заявив, що Україна зараз має безпрецедентний рівень світової підтримки. Проте кожна з 50 країн, яка погодилася надавати військову допомогу українцям, має самостійно приймати рішення про рівень підтримки, оскільки має власні потреби у сфері національної безпеки.
У Міноборони США обіцяють, що США продовжать з'ясовувати потреби української армії та шукати необхідне озброєння у країнах, які підтримали Україну в Рамштайні. "Вони роблять, що можуть. Вражає бачити, як багато країн готові відмовитися від своїх власних запасів або навіть укласти контракт на додаткові системи", — сказав Кірбі.
За його словами, в перші дні після нового російського вторгнення акцент був на тому, щоб постачати Україні озброєння радянського зразка, яке досі використовують ЗСУ. Але війна затягнулася, тому все частіше йдеться про постачання далекобійних артилерійських систем на Донбас. "Сполучені Штати були готові активізувати свої дії та надати Україні західні чи американські системи, щоб дозволити їм діяти на Донбасі, — сказав прессекретар Міноборони. — Але для цього потрібно трохи потренуватися, правильно? Це означає, що з поля бою потрібно вивести частину українських солдатів".
За словами Джона Кірбі, щоб від цього не постраждала обороноздатність України, необхідно переконатись у дотриманні правильного балансу. Українці мають отримувати озброєння, яке вони звикли використовувати, та потрібні фронту нові системи без зниження бойової готовності ЗСУ давати відсіч росіянам. "Ми вражені, ми вдячні, ми задоволені тим, що країни в усьому світі надають Україні стільки зброї, скільки можуть", — сказав Кірбі. Він запевнив, що обговорення із союзниками питань допомоги українцям не мають на меті припиняти, і пообіцяв, як і раніше, з'ясовувати нагальні потреби української армії.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.