У Путіна заявили, що не бажають війни з Україною, але її "нав'язують"
На тлі концентрації військ РФ біля українського кордону, у Кремлі вперто стверджують, що в ситуації, яка склалася, винні виключно Сполучені Штати. Росія ж нібито не хоче війни і ніяк не загрожує Києву.
Секретар Ради безпеки Російської Федерації Микола Патрушев заявив, що Росія не загрожує Україні та не бажає війни. Про це пишуть росЗМІ.
При цьому Патрушев звинуватив в ескалації ситуації Сполучені Штати. Американців же, за його словами, не хвилюють втрати, яких можуть зазнати Україна та Росія у ході бойових дій. "Наразі говорять про те, що Росія загрожує Україні. Повна безглуздість! Немає жодної загрози... Ні, американські офіційні особи стверджують, що загроза є, і вони готові битися, надаючи зброю, до останнього українця. Не хочемо ми війни, і вона нам зовсім не потрібна", заявив Патрушев, наголосивши, що країни Заходу, які нібито нав'язують кровопролиття, переслідують свою корисливу мету.
Нагадаємо, Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що нарощування військ РФ на кордоні з Україною відкриває для президента Росії Путіна різні варіанти дій. У тому числі, розглядається повномасштабне вторгнення. Також ми писали, що президент США Джо Байден заявив, що США найближчим часом перекинуть війська до країн Східної Європи.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.