У Путіна заявили, що не бажають війни з Україною, але її "нав'язують"
На тлі концентрації військ РФ біля українського кордону, у Кремлі вперто стверджують, що в ситуації, яка склалася, винні виключно Сполучені Штати. Росія ж нібито не хоче війни і ніяк не загрожує Києву.
Секретар Ради безпеки Російської Федерації Микола Патрушев заявив, що Росія не загрожує Україні та не бажає війни. Про це пишуть росЗМІ.
При цьому Патрушев звинуватив в ескалації ситуації Сполучені Штати. Американців же, за його словами, не хвилюють втрати, яких можуть зазнати Україна та Росія у ході бойових дій. "Наразі говорять про те, що Росія загрожує Україні. Повна безглуздість! Немає жодної загрози... Ні, американські офіційні особи стверджують, що загроза є, і вони готові битися, надаючи зброю, до останнього українця. Не хочемо ми війни, і вона нам зовсім не потрібна", заявив Патрушев, наголосивши, що країни Заходу, які нібито нав'язують кровопролиття, переслідують свою корисливу мету.
Нагадаємо, Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що нарощування військ РФ на кордоні з Україною відкриває для президента Росії Путіна різні варіанти дій. У тому числі, розглядається повномасштабне вторгнення. Також ми писали, що президент США Джо Байден заявив, що США найближчим часом перекинуть війська до країн Східної Європи.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.
Джо Байден виступив із різкою критикою на адресу чинного глави Білого дому Дональда Трампа, заявивши, що його політика шкодить американським інституціям, міжнародній ролі країни та відносинам із союзниками.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров публічно розкритикував висловлювання державного секретаря США Марко Рубіо, який заявив про відсутність будь-яких домовленостей щодо врегулювання війни в Україні під час контактів, пов’язаних із зустріччю на Алясці.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Північноатлантичний альянс має зосередитися на посиленні власної обороноздатності, розвитку військової промисловості та підтримці партнерів, які протистоять агресії.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що під час зустрічі президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним на Алясці не було укладено жодних домовленостей щодо України.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Москва очікує пояснень від Вашингтона щодо нібито зміни позиції президента США Дональда Трампа у питанні війни Росії проти України після саміту «Групи семи» у Франції.
Колишній президент Росії та заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв зробив чергову різку заяву на адресу Німеччини, звинувативши сучасне німецьке керівництво у зв’язках із нацистським минулим.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.