У Росії коротке замикання у швидкісному поїзді стало причиною загибелі людини
У Росії під час небезпечного проїзду на швидкісному поїзді "Сапсан" загинув "зацепер", який спричинив коротке замикання і пожежу у потязі.
Про подію повідомляє видання "Медуза".
Як пише джерело, в Росії, під містом Твер, швидкісний поїзд "Сапсан" затримали майже на годину через пожежу і загибель "зацепера".
Інцидент стався в суботу, 4 серпня, пише видання, посилаючись на повідомлення Жовтневої залізниці.
Так, як стало відомо, на даху одного з вагонів потягу сталася пожежа, через що потяг на 49 хвилин затримали у Тверській області. Вогонь загасили, після чого "Сапсан" продовжив рух.
В управлінні на транспорті МВС по Центральному федеральному округу повідомили, що причиною загоряння стало коротке замикання, викликане "зацепером". Сам хлопець загинув.
У 2017 році в РФ була введена кримінальна відповідальність за "зацепінг", яка передбачає до двох років позбавлення волі.
Багато з тих, хто займається "зацепінгом", є неповнолітніми. За даними МВС, у 2017 році в Росії було виявлено 245 підлітків-"зацеперов", у 2018-м — 175.
Нагадаємо, "зацепером" заведено називати любителя їзди на даху вагона, зазвичай електрички, між або під її вагонами.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.
Джо Байден виступив із різкою критикою на адресу чинного глави Білого дому Дональда Трампа, заявивши, що його політика шкодить американським інституціям, міжнародній ролі країни та відносинам із союзниками.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров публічно розкритикував висловлювання державного секретаря США Марко Рубіо, який заявив про відсутність будь-яких домовленостей щодо врегулювання війни в Україні під час контактів, пов’язаних із зустріччю на Алясці.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Північноатлантичний альянс має зосередитися на посиленні власної обороноздатності, розвитку військової промисловості та підтримці партнерів, які протистоять агресії.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що під час зустрічі президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним на Алясці не було укладено жодних домовленостей щодо України.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Москва очікує пояснень від Вашингтона щодо нібито зміни позиції президента США Дональда Трампа у питанні війни Росії проти України після саміту «Групи семи» у Франції.
Колишній президент Росії та заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв зробив чергову різку заяву на адресу Німеччини, звинувативши сучасне німецьке керівництво у зв’язках із нацистським минулим.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.