У Росії коротке замикання у швидкісному поїзді стало причиною загибелі людини
У Росії під час небезпечного проїзду на швидкісному поїзді "Сапсан" загинув "зацепер", який спричинив коротке замикання і пожежу у потязі.
Про подію повідомляє видання "Медуза".
Як пише джерело, в Росії, під містом Твер, швидкісний поїзд "Сапсан" затримали майже на годину через пожежу і загибель "зацепера".
Інцидент стався в суботу, 4 серпня, пише видання, посилаючись на повідомлення Жовтневої залізниці.
Так, як стало відомо, на даху одного з вагонів потягу сталася пожежа, через що потяг на 49 хвилин затримали у Тверській області. Вогонь загасили, після чого "Сапсан" продовжив рух.
В управлінні на транспорті МВС по Центральному федеральному округу повідомили, що причиною загоряння стало коротке замикання, викликане "зацепером". Сам хлопець загинув.
У 2017 році в РФ була введена кримінальна відповідальність за "зацепінг", яка передбачає до двох років позбавлення волі.
Багато з тих, хто займається "зацепінгом", є неповнолітніми. За даними МВС, у 2017 році в Росії було виявлено 245 підлітків-"зацеперов", у 2018-м — 175.
Нагадаємо, "зацепером" заведено називати любителя їзди на даху вагона, зазвичай електрички, між або під її вагонами.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Росія на переговорах із ЄС у Кишиневі висунула вимогу щодо складу посередників, фактично намагаючись заблокувати участь окремих європейських дипломатів.
Американські психіатри заявили, що поведінка Дональда Трампа може свідчити про психічні розлади, які становлять загрозу для його здатності керувати державою. Експерти наголошують, що його агресивні висловлювання, схильність до маніпуляцій та відсутність емпатії можуть бути ознаками серйозних патологій.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.