У Росії коротке замикання у швидкісному поїзді стало причиною загибелі людини
У Росії під час небезпечного проїзду на швидкісному поїзді "Сапсан" загинув "зацепер", який спричинив коротке замикання і пожежу у потязі.
Про подію повідомляє видання "Медуза".
Як пише джерело, в Росії, під містом Твер, швидкісний поїзд "Сапсан" затримали майже на годину через пожежу і загибель "зацепера".
Інцидент стався в суботу, 4 серпня, пише видання, посилаючись на повідомлення Жовтневої залізниці.
Так, як стало відомо, на даху одного з вагонів потягу сталася пожежа, через що потяг на 49 хвилин затримали у Тверській області. Вогонь загасили, після чого "Сапсан" продовжив рух.
В управлінні на транспорті МВС по Центральному федеральному округу повідомили, що причиною загоряння стало коротке замикання, викликане "зацепером". Сам хлопець загинув.
У 2017 році в РФ була введена кримінальна відповідальність за "зацепінг", яка передбачає до двох років позбавлення волі.
Багато з тих, хто займається "зацепінгом", є неповнолітніми. За даними МВС, у 2017 році в Росії було виявлено 245 підлітків-"зацеперов", у 2018-м — 175.
Нагадаємо, "зацепером" заведено називати любителя їзди на даху вагона, зазвичай електрички, між або під її вагонами.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.