У Росії коротке замикання у швидкісному поїзді стало причиною загибелі людини
У Росії під час небезпечного проїзду на швидкісному поїзді "Сапсан" загинув "зацепер", який спричинив коротке замикання і пожежу у потязі.
Про подію повідомляє видання "Медуза".
Як пише джерело, в Росії, під містом Твер, швидкісний поїзд "Сапсан" затримали майже на годину через пожежу і загибель "зацепера".
Інцидент стався в суботу, 4 серпня, пише видання, посилаючись на повідомлення Жовтневої залізниці.
Так, як стало відомо, на даху одного з вагонів потягу сталася пожежа, через що потяг на 49 хвилин затримали у Тверській області. Вогонь загасили, після чого "Сапсан" продовжив рух.
В управлінні на транспорті МВС по Центральному федеральному округу повідомили, що причиною загоряння стало коротке замикання, викликане "зацепером". Сам хлопець загинув.
У 2017 році в РФ була введена кримінальна відповідальність за "зацепінг", яка передбачає до двох років позбавлення волі.
Багато з тих, хто займається "зацепінгом", є неповнолітніми. За даними МВС, у 2017 році в Росії було виявлено 245 підлітків-"зацеперов", у 2018-м — 175.
Нагадаємо, "зацепером" заведено називати любителя їзди на даху вагона, зазвичай електрички, між або під її вагонами.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.