У США помер нобелівський лауреат з медицини
Американський біохімік і нобелівський лауреат з медицини Стенлі Коен (Stanley Cohen), який вивчав ріст клітин і розвиток ракових пухлин, помер в Нешвіллі (США).
Про це повідомляють на сайті приватного університету Vanderbilt University.
Учений помер у віці 97 років.
"Легендарний біохімік з університету Vanderbilt University, нагороджений Нобелівською премією за відкриття епідермального фактору росту і його рецептора, помер в Нешвіллі 5 лютого", - ідеться у повідомленні.
"Стенлі був надзвичайним вченим і чудовим колегою, якого всі любили", - сказав декан основних наук Лоуренс Дж. Марнетт.
У вченого залишилася дружина, троє дорослих дітей і двоє онуків.
Коен народився в Нью-Йорку в 1922 році. У 1948 році став доктором наук з біохімії, ступінь йому присудили в Мічиганському університеті. У 1986 році він разом з колегою Ритою Леві-Монтальчіні отримав Нобелівську премію за дослідження, які пізніше стали підґрунтям для розробки багатьох лікарських препаратів для боротьби з раком.
Як повідомляли, на сайті Нобелівського комітету видатного українського письменника Івана Франка назвали громадянином Російської Федерації.
Також повідомляли, що переможцем Нобелівської премії миру за 2019 рік став прем'єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед Алі. Водночас, ЗМІ припускали, що премію миру можуть дати шведській активістці Греті Тунберг.
Юрій Ушаков, помічник президента Росії, фактично поховав надії на виконання непублічних домовленостей, досягнутих між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом під час їхньої зустрічі на Алясці.
Лід: Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про відставку з посади глави уряду та лідера Лейбористської партії на тлі зростання внутрішньопартійного тиску й падіння політичної підтримки.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Юрій Ушаков, помічник президента Росії, фактично поховав надії на виконання непублічних домовленостей, досягнутих між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом під час їхньої зустрічі на Алясці.
Лід: Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про відставку з посади глави уряду та лідера Лейбористської партії на тлі зростання внутрішньопартійного тиску й падіння політичної підтримки.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.