Українські бойові пілоти пояснили, навіщо ЗСУ потрібні американські винищувачі (Відео)
Збройним Силам України потрібні американські винищувачі F-15 і F-16, щоб мати змогу ефективніше боротися із російськими окупантами та зрівняти сили з РФ у повітрі. Про це в етері CNN заявили двоє українських пілотів із псевдонімами Мунфіш і Джус, які навчались у США.
"У росіян очевидна технічна перевага в повітрі. Але якби у нас були американські винищувачі, це щонайменше зрівняло нас із ними або навіть забезпечило перевагу. З іншого боку, ми розглядаємо ці винищувачі як дуже важливий елемент захисту України від подальшої ескалації. Це інструмент, який гарантуватиме, що Росія більше не нападе на Україну", – пояснив один з пілотів.
За словами іншого льотчика, сучасніші американські літаки дозволять українським пілотам забезпечити кращий захист територію України від російських ракет. Найбільша проблема української протиповітряної оборони – це удари крилатими ракетами, які є дуже складними цілями як для наземних систем ППО, так і винищувачів. Минулої ночі вони випустили 51 крилату ракету по наших містах на півночі та заході України, і ми змогли перехопити тільки чотири з них! Тому нам потрібні хороші радари та хороші снаряди, щоб протистояти Росії як з землі, так і в повітрі", – заявив він.
Зазначимо, передачу американських винищувачів ЗСУ лобіює американський актор Шон Пенн. "Це дуже практичне питання. Якщо буде можливість вражати російські літаки, це буде значна допомога американської влади", – пояснив Шон Пенн в етері CNN. За його словами, передача американських літаків ніяк загрожує потенційною ескалацією. В Україні щодня гинуть люди й лише така військова допомога здатна зупинити смерті, зазначив Шон Пенн.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.