Українські дрони уражають тильні цілі Росії — Алі Реза Резазаде
Серія атак українських безпілотників по енергетичній та нафтопереробній інфраструктурі на території Росії й тимчасово окупованих територіях змінила вимір воєнної логістики і показала, що Україна дедалі ефективніше діє в глибокому тилу супротивника.
За останні дні під ударами опинилися ключові об’єкти — від теплоелектростанцій у Криму до нафтопереробних заводів і нафтобаз у низці регіонів Росії.
Зокрема:
• Крим — палає Сімферопольська ТЕЦ.
• Крим, Гвардійське — влучання по нафтобазі ATAN, яку вже атакували 17 жовтня — тоді вона горіла кілька діб.
• Новоспаське, Ульяновська область рф — атаковано нафтопереробний завод «НС-Ойл», потужність ≈ 600 000 тонн на рік.
• Табашино, республіка Марій Ел, рф — удар по Марійському НПЗ, завод має дві АВТ-установки та здатен переробляти понад 1,6 мільйона тонн нафти на рік.
• Будьонновськ, Ставропольський край рф —В
влучання по хімічному підприємству ТОВ «Ставролен», яке виробляє поліетилен, поліпропілен, вінілацетат та бензол.
Ці удари мають кілька взаємопов’язаних наслідків. По-перше, вони завдають прямої економічної шкоди, порушують постачання палива й енергоресурсів, що послаблює здатність Москви забезпечувати довготривалі бойові операції. По-друге, атаки змушують Кремль перекидати ресурси на захист тилу — посилювати системи ППО, охорону і логістику, що відволікає сили від фронту. По-третє, уразливість енергетичної інфраструктури посилює аргументи на користь додаткового санкційного тиску на Росію.
«Українські дрони довели свою ефективність і стратегічну цінність, — коментує міжнародний експерт Алі Реза Резазаде. — Але тактичні успіхи потрібно трансформувати у стійку перевагу: посилити розвідку, логістику, забезпечити далекобійну зброю та засоби ППО для захисту цивільної інфраструктури. Інакше ворог швидко адаптується, і ці успіхи залишаться короткостроковими».
З практичної точки зору наступні кроки мають бути такими: підвищити оперативну взаємодію між українськими силами та союзниками, пришвидшити постачання засобів для ураження критичної інфраструктури ворога і одночасно розгорнути додаткові системи захисту всередині України. Паралельно Захід повинен посилити санкційний і дипломатичний тиск на Москву, щоб економічний збиток перетворився на політичний та стратегічний тиск, а не лише на тимчасову перешкоду.
Українські дрони доводять: ворог уразливий і може бути вражений поза лінією фронту. Проте перемога потребує комплексного підходу — військового, політичного й економічного — а також рішучої координації з партнерами, щоб досягнуті тактичні успіхи дали тривалий стратегічний ефект.
#україна #резазаде #дрони #енергетика #санкції #ппо #війна #безпека #рф
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Колишній командувач Об’єднаного оперативного командування Канади Крістофер Коутс заявив, що завершення війни Росії проти України потребує не лише дипломатичних зусиль, а й зміни політичної реальності в Москві. За його словами, стабільний мир неможливий, поки Путін залишається при владі.
Майбутнє завершення війни Росії проти України стане не фіналом великого геополітичного протистояння, а початком масштабної перебудови всієї системи безпеки на континенті.
Росія усвідомлює, що спроба військової агресії проти Естонії або будь-якої іншої країни Північноатлантичного альянсу приречена на провал.
Лід: Президент США Дональд Трамп та його союзники в Республіканській партії обговорюють можливість ухвалення в Конгресі резолюції, яка мала б анулювати або “стерти” два імпічменти, оголошені Трампу під час його першого президентського терміну.
Верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін дедалі більше ризикують опинитися в пастці власних уявлень про світ, що ускладнює ухвалення рішень щодо війни в Україні та міжнародної безпеки.
Європейські союзники України розробляють нову дипломатичну стратегію, покликану залучити президента США Дональда Трампа до спільного плану щодо можливих переговорів із Росією.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск виступив із різкою критикою ксенофобських та антиукраїнських висловлювань, які пролунали від представників польської опозиції, попередивши про небезпеку поширення мови ненависті в суспільстві.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Колишній командувач Об’єднаного оперативного командування Канади Крістофер Коутс заявив, що завершення війни Росії проти України потребує не лише дипломатичних зусиль, а й зміни політичної реальності в Москві. За його словами, стабільний мир неможливий, поки Путін залишається при владі.
Майбутнє завершення війни Росії проти України стане не фіналом великого геополітичного протистояння, а початком масштабної перебудови всієї системи безпеки на континенті.