В Іраку за останні два дні більше десятка людей загинули під час антиурядових протестів
Іракська поліція застосувала сльозогінний газ і гумові кулі, під час розгону демонстрантів, що кидають у силовиків каміння.
Про це повідомляє агентство Aljazeera.
Повідомляється, що антиурядові заворушення паралізували Ірак з 1 жовтня 2019 року.
Протестувальники вимагають покласти край корупційним діям владущої еліти.
"Ми тут, щоб залишитися", - скандують іракські протестувальники під час антиурядових демонстрацій.
Щонайменше 10 людей були вбиті в останні два дні насильницьких протестів по всьому Іраку, цитує Aljazeera заяву вищої комісії країни з прав людини.
За даними комісії, загиблі є в Багдаді, Діялі, Басрі та Кербелі. Крім того 138 осіб отримали поранення.
Протестувальники вимагають покласти край корупції та правлінню еліти, яка контролювала Ірак після вторгнення Сполучених Штатів у 2003 році.
"Наш протест має мирний характер. Ми закликаємо до відставки уряду і незалежного прем'єр-міністра, який не належить до жодної з партій", - заявив один з протестувальників у Багдаді, який відмовився назвати своє ім'я.
Заворушення у вівторок 21 січня наступили за жорстокими сутичками з поліцією в минулий понеділок, коли шість іракців, включаючи двох поліціянтів, були вбиті, і кілька десятків були поранені.
Державні ЗМІ повідомляють, що президент Іраку Барем Саліх, як очікується, призначить нового прем'єра, який змінить Адель Абдул Махді.
At least 5 protesters killed in Iraq after security forces opened fire to disperse crowds calling for a change in government. pic.twitter.com/SyrY2Qeqwv
— Al Jazeera English (@AJEnglish) January 21, 2020
Such a method, 600 peaceful demonstrators were killed in Iraq pic.twitter.com/aq23CLNBg3
— محمد (@theIraqi56) January 21, 2020
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Дональд Трамп заявив, що досі не визначився між сенатором Джей Ді Венсом та сенатором Марко Рубіо як потенційними наступниками, залишаючи інтригу щодо майбутнього лідерства у Республіканській партії.
У Румунії оприлюднили фото уламків російського ударного дрона, який врізався у багатоповерхівку в місті Галац. Інцидент став черговим підтвердженням того, що Москва використовує безпілотники не лише для атак на Україну, а й для політичного тиску на країни Європи.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.