В Іраку за останні два дні більше десятка людей загинули під час антиурядових протестів
Іракська поліція застосувала сльозогінний газ і гумові кулі, під час розгону демонстрантів, що кидають у силовиків каміння.
Про це повідомляє агентство Aljazeera.
Повідомляється, що антиурядові заворушення паралізували Ірак з 1 жовтня 2019 року.
Протестувальники вимагають покласти край корупційним діям владущої еліти.
"Ми тут, щоб залишитися", - скандують іракські протестувальники під час антиурядових демонстрацій.
Щонайменше 10 людей були вбиті в останні два дні насильницьких протестів по всьому Іраку, цитує Aljazeera заяву вищої комісії країни з прав людини.
За даними комісії, загиблі є в Багдаді, Діялі, Басрі та Кербелі. Крім того 138 осіб отримали поранення.
Протестувальники вимагають покласти край корупції та правлінню еліти, яка контролювала Ірак після вторгнення Сполучених Штатів у 2003 році.
"Наш протест має мирний характер. Ми закликаємо до відставки уряду і незалежного прем'єр-міністра, який не належить до жодної з партій", - заявив один з протестувальників у Багдаді, який відмовився назвати своє ім'я.
Заворушення у вівторок 21 січня наступили за жорстокими сутичками з поліцією в минулий понеділок, коли шість іракців, включаючи двох поліціянтів, були вбиті, і кілька десятків були поранені.
Державні ЗМІ повідомляють, що президент Іраку Барем Саліх, як очікується, призначить нового прем'єра, який змінить Адель Абдул Махді.
At least 5 protesters killed in Iraq after security forces opened fire to disperse crowds calling for a change in government. pic.twitter.com/SyrY2Qeqwv
— Al Jazeera English (@AJEnglish) January 21, 2020
Such a method, 600 peaceful demonstrators were killed in Iraq pic.twitter.com/aq23CLNBg3
— محمد (@theIraqi56) January 21, 2020
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.