В Казахстані через небувалу заметіль оголошено режим НС
В столиці Казахстану Нур-Султані оголошено режим надзвичайної ситуації через потужну заметіль.
Про це 27 січня повідомило агентство Tengrinews.kz
За інформацією агентства, про введення режиму надзвичайної ситуації, 27 січня повідомив заступник голови МВС республіки Казахстан Юрій Ільїн.
"У нас по Нур-Султану оголошено надзвичайну ситуацію. Вона пройшла реєстрацію в управлінні юстиції, в даний час готується засідання комісії з НС в шести регіонах. Перш за все це Акмолинська область, ВКО, Павлодарська область. Там, де є труднощі в забезпеченні населених пунктів, НС буде оголошуватися. Причина оголошення НС - проблема життєзабезпечення, своєчасної доставки людей до місць проживання та до місця роботи, а також забезпечення продуктами харчування та медичними послугами", - повідомив Ільїн.
Зазначається, що режим НС місцевого масштабу в столиці пропонували ввести ще 23 січня.
"В Нур-Султані введений режим НС з сьогоднішнього дня, 27 січня. Будемо дивитися на погоду вночі та завтра. Якщо заметіль продовжиться, то завтра режим НС буде продовжено. Ми будемо сповіщати, коли режим НС буде скасовано", - пояснила керівник пресслужби акімату Нур-Султана Акмарал Олжабаева.
В акіматі рекомендували компаніям скоротити робочий день. Комунальні служби, поліцейські, лікарі продовжують працювати в посиленому режимі. Крім цього, скасували заняття першої та другої зміни для учнів шкіл і коледжів.

Нагадаємо, в Росії повідомили про замінування пасажирського літака, який встиг злетіти з аеродрому Хабаровська.
Також повідомлялося, що шторм Глорія, що обрушився на територію Іспанії, забрав життя трьох людей.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».