В Уряді Панами прокоментували намір Трампа захопити Панамський канал
Уряд Панами наголосив, що суверенітет Панамського каналу не обговорюється. Таким чином у Панамі відреагував на заяви новообраного президента США Дональда Трампа про намір взяти під контроль Панамський канал.
Про це сказав міністр закордонних справ Панами Хав'єр Мартінес-Ача. Мартінес-Ача заявив, що після того, як Трамп вступить на посаду, відносини між двома країнами будуть будуватися за звичайними офіційними дипломатичними каналами.
Міністр закордонних справ Панами також підкреслив позицію президента Хосе Рауля Муліно щодо невід'ємного суверенітету Панами над Панамським каналом: "Суверенітет над каналом не підлягає обговоренню. Це незворотнє досягнення, яке є національною гордістю".
У своєму виступі Мартінес-Ача заявив, що Панамський канал виконує місію служіння світовій торгівлі та людству, гарантуючи міжнародній спільноті, що Панама не братиме участі у зовнішніх конфліктах: "Єдині руки, які контролюють канал, є і будуть панамськими. Ми - країна, відкрита для діалогу, інвестицій і добрих відносин, але завжди з твердим гаслом, що батьківщина - на першому місці".
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.