Венедіктова подарувала вишиванку віцепрезиденту Єврокомісії
Віцепрезидент Єврокомісії Віра Юрова одягла українську вишиванку. Традиційний український одяг чешському політику під час візиту до Брюсселя подарувала генеральний прокурор України Ірина Венедіктова.
Заступниця голови Європейської комісії, відповідальна за політику збереження європейських цінностей та транспарентності Віра Юрова одягла вишиванку. Відповідне фото вона опублікувала своєму Твіттері.
"Дякую генпрокурору Ірині Венедіктовій за цю красиву традиційну українську блузу", – написала Юрова. Вона зазначила, що пишається тим, що вдягла вишиванку, та передала тепле вітання Україні.
Thank you Prosecutor Iryna Venediktova for this beautiful traditional Ukrainian blouse.
— Věra Jourová (@VeraJourova) November 13, 2021
I am proud to wear it and sending love to the Ukraine. pic.twitter.com/997y1NmtX7
Зазначимо, що нещодавно генеральний прокурор України Ірина Венедіктова здійснила триденний робочий візит до Брюсселя, де провела низку зустрічей у Єврокомісії та Європейському парламенті. Головними темами під час обговорення були зусилля України щодо підтримки верховенства права, реформування органів прокурорського нагляду та судової системи, боротьба з корупцією та формування антикорупційних структур. Також генпрокурорка обговорила нові спільні пріоритети з OLAF - органом Євросоюзу, який виявляє, здійснює адміністративні розслідування та зупиняє шахрайство із коштами ЄС. Завершився візит до Брюсселю зустріччю із Комісаром ЄС з питань розширення та сусідства Олівером Варгеї, під час якої обговорили боротьбу з корупцією та воєнними злочинами.
Нагадаємо, минулого року, активісти принесли під Верховну Раду гамівну сорочку-вишиванку для депутатів, які мають антиукраїнську позицію. Раніше повідомлялося, що українські волонтери та військові відправили з нагоди Дня вишиванки на повітряних кулях вісім тисяч листівок в бік тимчасово окупованого Донецька.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.