Венедіктова подарувала вишиванку віцепрезиденту Єврокомісії
Віцепрезидент Єврокомісії Віра Юрова одягла українську вишиванку. Традиційний український одяг чешському політику під час візиту до Брюсселя подарувала генеральний прокурор України Ірина Венедіктова.
Заступниця голови Європейської комісії, відповідальна за політику збереження європейських цінностей та транспарентності Віра Юрова одягла вишиванку. Відповідне фото вона опублікувала своєму Твіттері.
"Дякую генпрокурору Ірині Венедіктовій за цю красиву традиційну українську блузу", – написала Юрова. Вона зазначила, що пишається тим, що вдягла вишиванку, та передала тепле вітання Україні.
Thank you Prosecutor Iryna Venediktova for this beautiful traditional Ukrainian blouse.
— Věra Jourová (@VeraJourova) November 13, 2021
I am proud to wear it and sending love to the Ukraine. pic.twitter.com/997y1NmtX7
Зазначимо, що нещодавно генеральний прокурор України Ірина Венедіктова здійснила триденний робочий візит до Брюсселя, де провела низку зустрічей у Єврокомісії та Європейському парламенті. Головними темами під час обговорення були зусилля України щодо підтримки верховенства права, реформування органів прокурорського нагляду та судової системи, боротьба з корупцією та формування антикорупційних структур. Також генпрокурорка обговорила нові спільні пріоритети з OLAF - органом Євросоюзу, який виявляє, здійснює адміністративні розслідування та зупиняє шахрайство із коштами ЄС. Завершився візит до Брюсселю зустріччю із Комісаром ЄС з питань розширення та сусідства Олівером Варгеї, під час якої обговорили боротьбу з корупцією та воєнними злочинами.
Нагадаємо, минулого року, активісти принесли під Верховну Раду гамівну сорочку-вишиванку для депутатів, які мають антиукраїнську позицію. Раніше повідомлялося, що українські волонтери та військові відправили з нагоди Дня вишиванки на повітряних кулях вісім тисяч листівок в бік тимчасово окупованого Донецька.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.