Венедіктова подарувала вишиванку віцепрезиденту Єврокомісії
Віцепрезидент Єврокомісії Віра Юрова одягла українську вишиванку. Традиційний український одяг чешському політику під час візиту до Брюсселя подарувала генеральний прокурор України Ірина Венедіктова.
Заступниця голови Європейської комісії, відповідальна за політику збереження європейських цінностей та транспарентності Віра Юрова одягла вишиванку. Відповідне фото вона опублікувала своєму Твіттері.
"Дякую генпрокурору Ірині Венедіктовій за цю красиву традиційну українську блузу", – написала Юрова. Вона зазначила, що пишається тим, що вдягла вишиванку, та передала тепле вітання Україні.
Thank you Prosecutor Iryna Venediktova for this beautiful traditional Ukrainian blouse.
— Věra Jourová (@VeraJourova) November 13, 2021
I am proud to wear it and sending love to the Ukraine. pic.twitter.com/997y1NmtX7
Зазначимо, що нещодавно генеральний прокурор України Ірина Венедіктова здійснила триденний робочий візит до Брюсселя, де провела низку зустрічей у Єврокомісії та Європейському парламенті. Головними темами під час обговорення були зусилля України щодо підтримки верховенства права, реформування органів прокурорського нагляду та судової системи, боротьба з корупцією та формування антикорупційних структур. Також генпрокурорка обговорила нові спільні пріоритети з OLAF - органом Євросоюзу, який виявляє, здійснює адміністративні розслідування та зупиняє шахрайство із коштами ЄС. Завершився візит до Брюсселю зустріччю із Комісаром ЄС з питань розширення та сусідства Олівером Варгеї, під час якої обговорили боротьбу з корупцією та воєнними злочинами.
Нагадаємо, минулого року, активісти принесли під Верховну Раду гамівну сорочку-вишиванку для депутатів, які мають антиукраїнську позицію. Раніше повідомлялося, що українські волонтери та військові відправили з нагоди Дня вишиванки на повітряних кулях вісім тисяч листівок в бік тимчасово окупованого Донецька.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.