Венедіктова подарувала вишиванку віцепрезиденту Єврокомісії
Віцепрезидент Єврокомісії Віра Юрова одягла українську вишиванку. Традиційний український одяг чешському політику під час візиту до Брюсселя подарувала генеральний прокурор України Ірина Венедіктова.
Заступниця голови Європейської комісії, відповідальна за політику збереження європейських цінностей та транспарентності Віра Юрова одягла вишиванку. Відповідне фото вона опублікувала своєму Твіттері.
"Дякую генпрокурору Ірині Венедіктовій за цю красиву традиційну українську блузу", – написала Юрова. Вона зазначила, що пишається тим, що вдягла вишиванку, та передала тепле вітання Україні.
Thank you Prosecutor Iryna Venediktova for this beautiful traditional Ukrainian blouse.
— Věra Jourová (@VeraJourova) November 13, 2021
I am proud to wear it and sending love to the Ukraine. pic.twitter.com/997y1NmtX7
Зазначимо, що нещодавно генеральний прокурор України Ірина Венедіктова здійснила триденний робочий візит до Брюсселя, де провела низку зустрічей у Єврокомісії та Європейському парламенті. Головними темами під час обговорення були зусилля України щодо підтримки верховенства права, реформування органів прокурорського нагляду та судової системи, боротьба з корупцією та формування антикорупційних структур. Також генпрокурорка обговорила нові спільні пріоритети з OLAF - органом Євросоюзу, який виявляє, здійснює адміністративні розслідування та зупиняє шахрайство із коштами ЄС. Завершився візит до Брюсселю зустріччю із Комісаром ЄС з питань розширення та сусідства Олівером Варгеї, під час якої обговорили боротьбу з корупцією та воєнними злочинами.
Нагадаємо, минулого року, активісти принесли під Верховну Раду гамівну сорочку-вишиванку для депутатів, які мають антиукраїнську позицію. Раніше повідомлялося, що українські волонтери та військові відправили з нагоди Дня вишиванки на повітряних кулях вісім тисяч листівок в бік тимчасово окупованого Донецька.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.