Венедіктова подарувала вишиванку віцепрезиденту Єврокомісії
Віцепрезидент Єврокомісії Віра Юрова одягла українську вишиванку. Традиційний український одяг чешському політику під час візиту до Брюсселя подарувала генеральний прокурор України Ірина Венедіктова.
Заступниця голови Європейської комісії, відповідальна за політику збереження європейських цінностей та транспарентності Віра Юрова одягла вишиванку. Відповідне фото вона опублікувала своєму Твіттері.
"Дякую генпрокурору Ірині Венедіктовій за цю красиву традиційну українську блузу", – написала Юрова. Вона зазначила, що пишається тим, що вдягла вишиванку, та передала тепле вітання Україні.
Thank you Prosecutor Iryna Venediktova for this beautiful traditional Ukrainian blouse.
— Věra Jourová (@VeraJourova) November 13, 2021
I am proud to wear it and sending love to the Ukraine. pic.twitter.com/997y1NmtX7
Зазначимо, що нещодавно генеральний прокурор України Ірина Венедіктова здійснила триденний робочий візит до Брюсселя, де провела низку зустрічей у Єврокомісії та Європейському парламенті. Головними темами під час обговорення були зусилля України щодо підтримки верховенства права, реформування органів прокурорського нагляду та судової системи, боротьба з корупцією та формування антикорупційних структур. Також генпрокурорка обговорила нові спільні пріоритети з OLAF - органом Євросоюзу, який виявляє, здійснює адміністративні розслідування та зупиняє шахрайство із коштами ЄС. Завершився візит до Брюсселю зустріччю із Комісаром ЄС з питань розширення та сусідства Олівером Варгеї, під час якої обговорили боротьбу з корупцією та воєнними злочинами.
Нагадаємо, минулого року, активісти принесли під Верховну Раду гамівну сорочку-вишиванку для депутатів, які мають антиукраїнську позицію. Раніше повідомлялося, що українські волонтери та військові відправили з нагоди Дня вишиванки на повітряних кулях вісім тисяч листівок в бік тимчасово окупованого Донецька.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.