Виклик глобальній безпеці: Путін розірвав угоду з США щодо спільного знищення плутонію – Резазаде
Рішення путіна офіційно розірвати угоду з США про спільне знищення зброєвого плутонію стало ще одним кроком москви до демонтажу системи міжнародного ядерного контролю, створеної після завершення «холодної війни».
Як зазначає перший віцепрезидент іранської опозиції у Вашингтоні, міжнародний експерт Алі Реза Резазаде, цей крок несе серйозну загрозу стратегічній стабільності у світі. За його словами, кремль фактично використовує ядерну тему як інструмент політичного шантажу, намагаючись змусити Захід зняти санкції та визнати «умови москви».
«Відмова росії від угоди про знищення плутонію — це не просто юридичний жест. Це демонстративна спроба перетворити ядерну безпеку на інструмент торгу. Коли країна, що володіє тисячами боєголовок, шантажує світ власною небезпечністю — це вже не дипломатія, а форма глобального терору», — наголосив Резазаде.
Експерт підкреслює, що угода 2000 року була однією з ключових домовленостей після розпаду СРСР, спрямованих на скорочення надлишків зброєвого плутонію. Обидві сторони — США та росія — зобов’язувалися утилізувати по 34 тонни матеріалу, якого достатньо для виготовлення близько 17 тисяч ядерних боєголовок.
«Фактичне скасування цього документу — це відмова від усіх базових принципів ядерної довіри, яку світ будував десятиліттями. путін намагається довести, що жодні угоди його більше не зобов’язують. Але така позиція робить росію токсичним гравцем навіть серед власних союзників», — зазначив Резазаде.
Він також підкреслив, що реакція Заходу має бути швидкою та скоординованою: «Потрібен не лише осуд, а й новий формат санкцій, спрямований на науково-військові програми росії. Якщо світ не відреагує зараз — далі буде пізно. Коли путін починає гратись із ядерним вогнем, наслідки можуть стати фатальними не лише для Європи, а й для всієї планети».
#резазаде #путін #росія #плутоній #ядернабезпека #сша #санкції #міжнароднеправо #війна #безпека
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Колишній командувач Об’єднаного оперативного командування Канади Крістофер Коутс заявив, що завершення війни Росії проти України потребує не лише дипломатичних зусиль, а й зміни політичної реальності в Москві. За його словами, стабільний мир неможливий, поки Путін залишається при владі.
Майбутнє завершення війни Росії проти України стане не фіналом великого геополітичного протистояння, а початком масштабної перебудови всієї системи безпеки на континенті.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.