Війну в Україні не можна зупинити без прямого втручання військ країн НАТО – генерал армії США Кларк
Для НАТО настав час зрозуміти - або Альянс виходить за окреслену територію. Або припиняє свою діяльність.
Таку позицію висловив колишній головнокомандувач (1997 – 2000 р.р.) союзними силами США та НАТО Веслі Кларк щодо нинішнього стану подій на російсько-українському фронті, пише "Голос Америки". За словами генерала у відставці, щоб зупинити російську агресію проти України, необхідне пряме втручання сил НАТО.
"Ідея Генерального секретаря Єнса Столтенберга, яка сьогодні знайшла підтримку, що НАТО не може нічого зробити, якщо не буде прямої атаки, ця ідея була знівельована іще у 90-х роках. Настав час повернутися до уроків, які ми засвоїли. НАТО має втрутитись. Давайте офіційно це оголосимо і накажемо росіянам припинити вогонь. Війну неможливо зупинити без втручання НАТО", - зазначив Кларк.
"Можливо, певна коаліція держав могла би вступитися. Також було б чудово, якби вони потенційно мали підтримку ООН. Але станом на зараз увесь Альянс навряд чи піде на такий крок. Хоча особисто я підтримав би це рішення", - заявив Філіп Брідлав, генерал армії США у відставці, командир об’єднаних збройних сил НАТО в Європі 2013-2016 років.
За словами Брідлава, зараз США мають посилити свою участь і надавати більше озброєння Україні. Він також вважає, що останній транш військової допомоги Україні був недостатнім. Україна нині суттєво недоозброєна. Протиставлення сил вимірюється у "співвідношенні 10 до одного", - стверджує генерал у відставці.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.