Візит Мелоні до Трампа є спробою врятувати трансатлантичні відносини – Резазаде
Президент США Дональд Трамп та прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні на зустрічі в Овальному кабінеті висловили впевненість у тому, що США та Європейський Союз зможуть укласти нову торговельну угоду до завершення 90-денного мораторію на тарифи, оголошеного адміністрацією Трампа.
Лідери підкреслили важливість трансатлантичної єдності та економічного співробітництва на тлі геополітичних викликів.
Мелоні заявила, що «прагне зробити Захід знову великим» — переосмисливши слоган Трампа у європейському контексті. Трамп, своєю чергою, назвав Мелоні «видатним лідером» і запевнив, що «угода з ЄС буде укладена».
Перший віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде у своїй оцінці зазначає, що ця зустріч є «спробою відновити довіру між сторонами після місяців тарифної напруги та суперечок щодо енергетики, технологій та оборони».
«Мелоні сьогодні виконує роль неофіційного посередника між Брюсселем і Вашингтоном, що дає їй унікальну геополітичну вагу, — наголошує Резазаде. — Але, попри теплі слова, ключові питання залишаються невирішеними. ЄС хоче збереження паритету, США — переваги. Без компромісів домовленостей не буде».
Резазаде також звертає увагу на контекст: одночасно із заявами щодо торгівлі, Верховний суд США погодився розглянути спробу Трампа скасувати право на громадянство за народженням, а апеляційний суд розкритикував адміністрацію за незаконну депортацію чоловіка до Сальвадору. «Ці паралельні події вказують на амбітність, але й ризикованість нинішнього політичного курсу Трампа», — додає він.
Зустріч Трампа та Мелоні засвідчує бажання обох сторін знайти точки дотику в період глобальної нестабільності. Проте, як резюмує Резазаде, «між риторикою та реальністю часто пролягає прірва — і саме переговори в найближчі тижні покажуть, чи є готовність її подолати».
#трамп #мелоні #єс #торговельнаугода #алірезарезазаде #вашингтон #брюссель #сшаєс #тарифи #геополітика #переговори #міжнароднаполітика #білийдім
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.