Візит Мелоні до Трампа є спробою врятувати трансатлантичні відносини – Резазаде
Президент США Дональд Трамп та прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні на зустрічі в Овальному кабінеті висловили впевненість у тому, що США та Європейський Союз зможуть укласти нову торговельну угоду до завершення 90-денного мораторію на тарифи, оголошеного адміністрацією Трампа.
Лідери підкреслили важливість трансатлантичної єдності та економічного співробітництва на тлі геополітичних викликів.
Мелоні заявила, що «прагне зробити Захід знову великим» — переосмисливши слоган Трампа у європейському контексті. Трамп, своєю чергою, назвав Мелоні «видатним лідером» і запевнив, що «угода з ЄС буде укладена».
Перший віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде у своїй оцінці зазначає, що ця зустріч є «спробою відновити довіру між сторонами після місяців тарифної напруги та суперечок щодо енергетики, технологій та оборони».
«Мелоні сьогодні виконує роль неофіційного посередника між Брюсселем і Вашингтоном, що дає їй унікальну геополітичну вагу, — наголошує Резазаде. — Але, попри теплі слова, ключові питання залишаються невирішеними. ЄС хоче збереження паритету, США — переваги. Без компромісів домовленостей не буде».
Резазаде також звертає увагу на контекст: одночасно із заявами щодо торгівлі, Верховний суд США погодився розглянути спробу Трампа скасувати право на громадянство за народженням, а апеляційний суд розкритикував адміністрацію за незаконну депортацію чоловіка до Сальвадору. «Ці паралельні події вказують на амбітність, але й ризикованість нинішнього політичного курсу Трампа», — додає він.
Зустріч Трампа та Мелоні засвідчує бажання обох сторін знайти точки дотику в період глобальної нестабільності. Проте, як резюмує Резазаде, «між риторикою та реальністю часто пролягає прірва — і саме переговори в найближчі тижні покажуть, чи є готовність її подолати».
#трамп #мелоні #єс #торговельнаугода #алірезарезазаде #вашингтон #брюссель #сшаєс #тарифи #геополітика #переговори #міжнароднаполітика #білийдім
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Дональд Трамп заявив, що досі не визначився між сенатором Джей Ді Венсом та сенатором Марко Рубіо як потенційними наступниками, залишаючи інтригу щодо майбутнього лідерства у Республіканській партії.
У Румунії оприлюднили фото уламків російського ударного дрона, який врізався у багатоповерхівку в місті Галац. Інцидент став черговим підтвердженням того, що Москва використовує безпілотники не лише для атак на Україну, а й для політичного тиску на країни Європи.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.