Затримання вагнерівців: росіяни звинуватили кураторів з ЦРУ і СБУ у провалі спецоперації
Журналісти РФ нібито знайшли докази причетності СБУ та ЦРУ до провальної спецоперації у Мінську. Вони звинуватили Україну та США у провокації.
Опубліковані прізвища 33 росіян, які були затримані у столиці Білорусі. Про це 11 вересня повідомили представники видання "Комсомольська Правда".
У публікації йдеться про те, що на початковому етапі нібито планувалося заманити в пастку громадян Росії. Як стверджують пропагандисти, відповідні дії здійснювали українські спецслужби. На завершальному етапі "з подачі" американців з'явилася додаткова інша стратегічна мета – внесення розколу в білорусько-російські відносини. Саме для цього, як стверджують російські ЗМІ, спецслужби України завели групу в Мінськ і створили умови для її відмови вилетіти в Стамбул.
Російські журналісти зазначили, що відповідна документація підтверджує інформацію про те, що в СБУ знали про перебування деяких "вагнерівців" на території України. Відсутність реальних заходів щодо затримання нібито свідчить про те, що українська спецслужба активно готувалася до відправки російських зловмисників у Білорусь.
Раніше ASPI news опублікувало коментар президента Білорусі Олександра Лукашенка, який заявив, що не віддав би "вагнерівців" Україні. У Білорусі також назвали це провалом спецоперації СБУ.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.