Журналісти повідомляють про загрозу втрати суверенітету Білорусі
Редактор білоруської служби міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm Денис Івашин вважає, що безперервна інформаційна агресія проти нього російських медіа-ресурсів є частиною плану з реалізації загрози втрати суверенітету і незалежності Білорусі.
Така його позиція опублікована на сайті informnapalm.
"Російська інформаційна спецоперація проти мене відбувається на тлі значного загострення російсько-білоруських відносин, відкликання посла РФ Михайла Бабича, торговельно-економічної війни, неприхованих прагнень Росії остаточно поглинути Білорусь під прикриттям повноцінного розгортання проекту так званої Союзної держави. Є пряма загроза втрати суверенітету і незалежності Білорусі. Агресивні дії РФ проти мене - лише один з безлічі кроків реалізації цієї загрози", - зазначив Івашин.
Редактор білоруської служби InformNapalm вважає, що цілеспрямована інформаційна кампанія російських засобів масової дезінформації щодо нього - найкращий показник його ефективності. "Тому свою журналістську діяльність я буду продовжувати зі ще більшим ентузіазмом", - зазначив він.
За словами Івашина, повномасштабну кампанію розгорнули з метою очорнення та дискредитації його імені. Триває вона вже місяць, починаючи з середини квітня 2019 року.
"Не маю ніяких суїцидальних нахилів. Фізично і психічно здоровий. Своє життя дуже люблю і ціную, значну частину якого присвячую саме посиленню національної безпеки Білорусі, бачу в цьому свою роль як журналіста і життєву місію як патріота", - підкреслив він.
Засновник міжнародної добровольчої спільноти InformNapalm і головний редактор сайту InformNapalm.org Роман Бурко повідомив Укрінформу, що в атаку проти Дениса Івашина залучені деякі білоруські актори. "Почалася справжня інформаційна атака проти Дениса, навіть використовують підставних акторів для фотосесій і створення фейків проти нього", - сказав він.
Раніше президенти Білорусі і Росії Олександр Лукашенко та Володимир Путін під час зустрічі в Пекіні обговорили питання поставки неякісної нафти на білоруські НПЗ, повідомила глава адміністрації білоруського лідера Наталія Качанова, пише БелТА.
"Вчора Олександр Лукашенко зустрівся з Володимиром Путіним. Президент Росії запевнив, що це питання буде найсерйознішим чином розслідувано, буде дана принципова оцінка того, що сталося", - зазначила Качанова.
Глава адміністрації білоруського президента висловила надію, що "всі питання будуть врегульовані, виходячи з обіцянок президента Росії".
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що впевнений у своїх відносинах із президентом США Дональдом Трампом, попри його критичні висловлювання. Він наголосив, що між ними триває конструктивний діалог, а особисті стосунки залишаються добрими.
Дональд Трамп різко розкритикував канцлера Німеччини Олафа Мерца, назвавши його «абсолютно неефективним» та порадивши зосередитися на Україні. Американський президент заявив, що саме підтримка Києва має бути пріоритетом для Берліна, а не внутрішні політичні маневри.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що справжньою метою телефонної розмови між Володимиром Путіним та Дональдом Трампом було не досягнення миру, а просування російських інтересів.
Журналіст пояснив, що справжньою метою телефонного дзвінка Володимира Путіна до президента США Дональда Трампа було не досягнення миру, а демонстрація власних планів та спроба вплинути на позицію Вашингтона.
Пентагон оприлюднив дані про витрати США на Близькому Сході, зокрема у контексті війни в Ірані. Американське оборонне відомство повідомило, що суми, спрямовані на військові операції та підтримку союзників у регіоні, сягають десятків мільярдів доларів.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков виправдав відсутність важкої військової техніки на параді 9 травня у Москві, заявивши, що це було «свідомим рішенням» і не свідчить про проблеми армії.
Президент США Дональд Трамп назвав «дуже хорошою» свою розмову з Володимиром Путіним і повідомив, що запропонував Кремлю «коротке припинення вогню».
Дональд Трамп провів півторагодинну телефонну розмову з Володимиром Путіним, після якої Кремль заявив про готовність оголосити «перемир’я» 9 травня. Російська сторона подала це як політичний жест, а Трамп назвав укладення договору про завершення війни «близьким».
Президент США Дональд Трамп виступив із заявою щодо Володимира Путіна та можливості мирної угоди, назвавши їхню розмову «дуже хорошою» і підкресливши, що вирішення війни проти України може настати «відносно швидко». Він повідомив, що запропонував Кремлю коротке припинення вогню, яке, на його думку, може бути реалізоване.
Дональд Трамп відповів на заяви іранського президента Масуда Мертса, який звинуватив США у приниженні та втраті впливу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що впевнений у своїх відносинах із президентом США Дональдом Трампом, попри його критичні висловлювання. Він наголосив, що між ними триває конструктивний діалог, а особисті стосунки залишаються добрими.
Дональд Трамп різко розкритикував канцлера Німеччини Олафа Мерца, назвавши його «абсолютно неефективним» та порадивши зосередитися на Україні. Американський президент заявив, що саме підтримка Києва має бути пріоритетом для Берліна, а не внутрішні політичні маневри.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що справжньою метою телефонної розмови між Володимиром Путіним та Дональдом Трампом було не досягнення миру, а просування російських інтересів.
Журналіст пояснив, що справжньою метою телефонного дзвінка Володимира Путіна до президента США Дональда Трампа було не досягнення миру, а демонстрація власних планів та спроба вплинути на позицію Вашингтона.