Коронавірусний фонд не був орієнтований виключно на охорону здоров'я, - Шмигаль
Стимуляція економіки під час коронакризи є необхідним заходом, без якої не виживе і охорона здоров'я. Тому виділення коштів на будівництво доріг в Україні можна віднести до боротьби з пандемією.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль в інтерв'ю виданню "Кореспондент" повідомив, що під час коронакризи економіка країни підтримувалася в основному за рахунок робочого процесу з апгрейду дорожньої системи України. За його словами, COVID-фонд не випадково був наповнений також і фінансами "на дороги".
Шмигаль повідомив, що коронавірусний фонд ділиться на допомогу охороні здоров'я і допомогу економіці - будівництво доріг. При цьому прямої стимуляції економіки будівництво доріг не робить, але ВВП зростає.
"Це фонд з боротьби з коронавірусом і його наслідками, в тому числі економічними. Гроші до фонду збиралися з різних джерел. Зокрема, туди акумулювалися кошти, які спочатку планували витратити на дороги у 2020 році... Чому дороги, а не прямі дотації домогосподарствам і бізнесу? Там мультиплікатор найбільший - від чотирьох до восьми", - зазначив Шмигаль.
Нагадаємо, раніше Міністерство фінансів відзвітувало про реалізацію коштів, які були закладені у Фонд боротьби з COVID-19. У відомстві заявили, що станом на 20 листопада вже використано 62% "коронавірусних грошей".
Також повідомлялося, що в червні 2020 року Верховна Рада України попередньо ухвалила рішення про спрямування коштів з фонду боротьби з COVID-19 на ремонт доріг. Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомив, що це технічний законопроєкт, адже планувалося, що кошти у судовому порядку "Нафтогазу" будуть перераховані в цей фонд, а потім - перерозподілені.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.
В Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
Унаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.
Внаслідок атаки загинули 13 людей та понад 100 поранено. У Києві, Дніпрі та Харкові зруйновано житлові будинки, лікарні та об'єкти інфраструктури.
Під завалами зруйнованого чотириповерхового будинку, за даними ДСНС, можуть перебувати люди.
Протиповітряною обороною збито/подавлено 642 цілі росіян - 40 ракет та 602 безпілотники різних типів.
Мер Харкова Ігор Терехов повідомив про масштабні руйнування та жертви після російського удару по місту, наголосивши, що атака була спрямована проти цивільного населення, а рятувальники досі шукають людей під завалами.
Юридична компанія AVER LEX, старшим партнером якої є адвокат експрезидента-втікача Віктора Януковича Віталій Сердюк, опинилася у центрі ще одного гучного скандалу.
За даними правоохоронців, група посадовців та бізнесменів організувала схему завищення цін і фіктивних постачань, що призвело до втрати десятків мільйонів гривень, призначених для армії.
У нічній атаці на Москву російські сили протиповітряної оборони допустили фатальну помилку: переслідуючи українські дрони, вони збили власний військовий гелікоптер. Інцидент стався на тлі масованого удару безпілотників, який спричинив хаос у небі над столицею та вкотре продемонстрував слабкість російської системи ППО.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.
В Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
Унаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.
Внаслідок атаки загинули 13 людей та понад 100 поранено. У Києві, Дніпрі та Харкові зруйновано житлові будинки, лікарні та об'єкти інфраструктури.