Одному з нападників на Стерненка суд скасував підозру, а іншого не дозволив заарештувати
Суд скасував підозру Івану Кузнєцову, який загинув під час нападу на активіста Сергія Стерненка. Також суддя Шевченківського районного суду не дав дозвіл на затримання спільника Кузнецова Олександра Ісайкула, який втік з України.
Суд скасував підозру одному з нападників на Стерненка, а іншого не дозволив взяти під варту. Про це своєму Telegram повідомив Сергій Стерненко у вівторок, 23 червня.
"Вчора суддя Печерського районного суду Підпалий на прохання адвоката Портнова і за сприяння Авакова скасував підозру Івану Кузнєцову, який за $1000 напав на мене біля мого дому", - заявив Стерненко.
Він додав, що "суддя Шевченківського районного суду Циктіч не дав дозвіл на затримання спільника Кузнєцова Олександра Ісайкула, який 17 березня 2019 втік з України".
"Думаю, наприкінці виявиться що я винен у тому, що вони на мене напали, бо я протистояв Труханову і той був змушений замовляти напади на мене", – написав Стерненко.
Нагадаємо, у 2018 році на Сергія Стерненка було скоєно три напади. Він пов'язує їх зі своєю активною громадською діяльністю, зокрема участю в акціях проти забудови Одеси. СБУ відкрила справу за фактом смертельного поранення одного з нападників - Івана Кузнєцова. 11 червня Стерненку повідомили про підозру у вчиненні злочину за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч. 2 (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу) Кримінального кодексу України. В СБУ заявили, що експертиза засвідчила версію про умисне вбивство Стерненком свого нападника Кузнєцова. 15 червня Шевченківський райсуд застосував до Стерненка запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном на 60 діб. Судове засідання з розгляду апеляційної скарги захисників Стерненка на обраний йому запобіжний захід призначено на 26 червня.
Президент Зеленський назвав це доказом стійкості української оборони та закликав союзників до подальшого посилення підтримки.
В ніч на 13 травня російські війська здійснили масовану атаку на Закарпаття, яка стала найбільшою за весь час війни. За даними місцевої адміністрації, удари були спрямовані на енергетичні об’єкти та житлові квартали. Внаслідок атаки зафіксовано значні руйнування, є постраждалі серед мирного населення.
Президент Зеленський назвав обстріл черговим актом терору, а рятувальники працюють безперервно, щоб врятувати людей із палаючих осель.
До редакції АСПІ потрапили матеріали, які можуть свідчити про наявність у групи компаній «Ювента» та її засновника Чижа Григорія Івановича можливих ділових зв’язків із компаніями, пов’язаними з російською федерацією та білоруссю.
В Україні викрили шахрайський кол-центр, який виманював гроші у військових та їхніх родин, прикриваючись фінансовими послугами. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що організатори діяли за відпрацьованою схемою й нестимуть сувору відповідальність за свої злочини.
Генеральний штаб України повідомив про третє успішне ураження нафтопереробного заводу в російському Туапсе. Удар по стратегічному об’єкту став черговим доказом здатності українських сил знищувати критичну інфраструктуру ворога на глибині його території.
Британське видання The Sunday Times оприлюднило матеріали української розвідки, які свідчать про випадки канібалізму серед російських військових на сході України. Зафіксовано щонайменше п’ять інцидентів, спричинених критичним браком продовольства, що підкреслює глибоку кризу в армії РФ.
Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив, що слідство встановило повну хронологію теракту в Києві, який стався 18 квітня та забрав життя семи людей.
Під Луцьком стався інцидент за участю військового територіального центру комплектування, який скинув чоловіка з даху під час конфлікту. Подія викликала широкий резонанс, адже вона вкотре порушує питання про методи роботи мобілізаційних органів та ставлення до цивільних.
У Києві після теракту оприлюднено записи з бодікамер поліцейських, які показують перші хвилини роботи правоохоронців на місці трагедії.
Президент Зеленський назвав це доказом стійкості української оборони та закликав союзників до подальшого посилення підтримки.
В ніч на 13 травня російські війська здійснили масовану атаку на Закарпаття, яка стала найбільшою за весь час війни. За даними місцевої адміністрації, удари були спрямовані на енергетичні об’єкти та житлові квартали. Внаслідок атаки зафіксовано значні руйнування, є постраждалі серед мирного населення.
Президент Зеленський назвав обстріл черговим актом терору, а рятувальники працюють безперервно, щоб врятувати людей із палаючих осель.
До редакції АСПІ потрапили матеріали, які можуть свідчити про наявність у групи компаній «Ювента» та її засновника Чижа Григорія Івановича можливих ділових зв’язків із компаніями, пов’язаними з російською федерацією та білоруссю.