Представник українського омбудсмена розповів про наслідки бунту в СІЗО на Буковині
Тюремний бунт, спровокований приміщенням в СІЗО чоловіка з підтвердженою коронавірусною інфекцією COVID-19, став причиною відвідування ізолятора представником Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Чернівецькій області Леонідом Мельниковим. Деталі візиту повідомляє видання "Сегодня".
За інформацією видання, інфікований був затриманий за нанесення тілесних ушкоджень. Його присутність у слідчому ізоляторі спровокувала бунт. Крім того, за словами ексглави Держпенітенціарної служби України Сергія Старенького, персонал також сприйняв ситуацію в багнети. Деякі з них не хотіли виходити на роботу, також було подано з десяток рапортів про звільнення. "Є підозри, що це спеціально спровоковані заворушення через те, щоб таких хворих туди більше не везли. Були невдоволення і серед персоналу, деяких умовляли вийти на службу. За моїми даними, було близько 10 рапортів на звільнення. Арештант ізольований", - каже Старенький.
Представник омбудсмена Мельников, своєю чергою розповів деталі події в СІЗО. За його словами, кілька людей, які були особливо незадоволені ситуацією з перебуванням у слідчому ізоляторі хворого з коронавірусом, висловили свій протест. "У підсумку ці ув'язнені почали закликати інших не пускати в камери співробітників СІЗО. З боку ув'язнених були спроби блокувати двері за допомогою мотузок", - розповів Мельников. За його словами, до бунтарів довелося застосувати силу. Під час бунту троє в'язнів завдали собі порізи на передпліччях. У одного з них рана була глибокою. Його госпіталізували, а після надання медичної допомоги повернули в СІЗО.
Представник омбудсмена повідомив, що інфікований поміщений в окрему камеру. Їжу він отримує в окремому посуді. На момент надходження у затриманого була температура 37,3. За словами Мельникова, небезпеки поширити інфекцію по СІЗО не існує.
Нагадаємо, ASPI news повідомляло, що масове невдоволення прийняттям в СІЗО новоприбулого ув'язненого з підтвердженим діагнозом сталося 24 квітня. Адміністрацією були вжиті відповідні заходи. По тривозі був оголошений збір особового складу. Ув'язнені 3-х камер чинили опір співробітникам установи при вході в приміщення.
Також повідомлялося, що в Київському ізоляторі тимчасового утримання (ІТТ), де знаходиться ветеран АТО і музикант Андрій Антоненко, повністю відсутній медперсонал і немає необхідних засобів захисту від інфекції COVID-19. Камери не дезінфікуються, температуру міряють тільки у співробітників ізолятора, зате збільшили кількість прогулянок на свіжому повітрі для затриманих.
У Кременчуці поліцейські затримали 37-річного мешканця Кременчуцького району, якого підозрюють в умисному вбивстві двох людей. Чоловік переховувався від слідства, а встановити його місцеперебування вдалося завдяки масштабним оперативно-розшуковим заходам та інформації, яку надали громадяни.
Росія продовжує змінювати підхід до повітряних атак по Україні, роблячи їх більш складними та комбінованими, аби перевантажити українську систему протиповітряної оборони.
Російська атака по Києву 15 червня призвела до пошкодження одного з головних духовних символів України — Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що Росія поширює дезінформацію щодо нічної атаки на Київ і пошкодження Києво-Печерської лаври, намагаючись перекласти відповідальність за наслідки ударів та використовуючи уламки збитих ракет для створення пропагандистських версій подій.
Київська область пережила одну з чергових масштабних повітряних атак Росії — ворог застосував комбінований удар із використанням безпілотників та ракетного озброєння. Внаслідок обстрілу в регіоні зафіксовані пошкодження житлових будинків, автомобілів і цивільних об’єктів, а серед постраждалих є дитина.
Російський обстріл завдав значної шкоди логістичній інфраструктурі України — під удар потрапив один із найсучасніших терміналів компанії Нова пошта, який був важливою частиною масштабної системи обробки та доставки відправлень.
Російські війська вкотре намагалися завдати масованого удару по Україні, використовуючи комбіновану тактику із застосуванням безпілотників та ракетного озброєння.
Російські війська вночі завдали чергового масованого комбінованого удару по Україні, використовуючи різні типи ракетного озброєння та ударні безпілотники. Атака стала черговою спробою ворога перевантажити українську систему протиповітряної оборони та завдати шкоди цивільній інфраструктурі.
Наслідки обстрілу вкотре показали, що під прицілом армії РФ опиняються не лише військові цілі, а й освітні установи та об’єкти, які забезпечують нормальне життя міста.
Російський удар по Києву завдав шкоди одному з найважливіших духовних і культурних символів України — території Києво-Печерської лаври. Після влучання та пожежі працівники й духовенство були змушені терміново організувати евакуацію стародавніх ікон, богослужбових предметів та інших святинь, аби врятувати їх від знищення.
У Кременчуці поліцейські затримали 37-річного мешканця Кременчуцького району, якого підозрюють в умисному вбивстві двох людей. Чоловік переховувався від слідства, а встановити його місцеперебування вдалося завдяки масштабним оперативно-розшуковим заходам та інформації, яку надали громадяни.
Росія продовжує змінювати підхід до повітряних атак по Україні, роблячи їх більш складними та комбінованими, аби перевантажити українську систему протиповітряної оборони.
Російська атака по Києву 15 червня призвела до пошкодження одного з головних духовних символів України — Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що Росія поширює дезінформацію щодо нічної атаки на Київ і пошкодження Києво-Печерської лаври, намагаючись перекласти відповідальність за наслідки ударів та використовуючи уламки збитих ракет для створення пропагандистських версій подій.