21-й саміт "Україна - ЄС": оприлюднили порядок денний
На 21-му саміті "Україна - ЄС" 8 липня у Києві планується ухвалити спільну заяву та підписати п’ять фінансових угод, повідомила речник Міністерства закордонних справ Катерина Зеленко.
"Передбачено, що за результатами саміту буде ухвалено спільну заяву", - сказала вона.
МЗС повідомило, що в ході саміту заплановане підписання угод про фінансування чотирьох заходів: "Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні - друга фаза", "Програма технічного співробітництва 2019", "U-LEAD з Європою: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку - друга фаза", "Підтримка громадянського суспільства та культури".
Також планується підписати додаткову угоду між Кабінетом Міністрів і Єврокомісією про внесення змін до угоди про фінансування заходу "Підтримка ЄС для Сходу".
Україну на саміті представлятиме президент Володимир Зеленський, а Євросоюз - президенти Європейської Ради Дональд Туск та Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, верховний представник ЄС Федеріка Могеріні та єврокомісар Йоханнес Хан.
У ході саміту планується обговорити широкий спектр питань двосторонніх відносин, а особливу увагу буде приділено проблематиці безпеки та оборони на тлі російської агресії проти України.
Нагадаємо, що 20-й саміт "Україна - ЄС" пройшов 9 липня 2018 у Брюсселі (Бельгія), а за його підсумками у спільній заяві ЄС визнав європейські прагнення України.
ВАШИНГТОН – КИЇВ. Лідер іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде привітав українців із Днем Конституції та обговорив розвиток спорту з віцепрезидентом АСБ Києва Михайлом Бугаєм.
Позиція Сполучених Штатів щодо можливих мирних домовленостей у війні Росії проти України може зазнати суттєвих змін: президент США Дональд Трамп розглядає варіант відмови від так званих “Анкориджських домовленостей”, які раніше обговорювалися як один із можливих форматів врегулювання конфлікту.
Втрати контролю над Кримом можуть стати переломним моментом у війні Росії проти України та фактично означати стратегічну поразку для Москви.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Володимир Путін може розглядати застосування ядерної зброї не як відповідь на окремі удари по території РФ, а лише у випадку, якщо побачить загрозу втрати контролю над війною та власною владою.
Президент України Володимир Зеленський заявив про черговий етап далекобійних операцій проти російської військової інфраструктури, повідомивши про ураження двох нафтопереробних заводів на території Росії.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла було «неадекватним» і таким, що принижує українського лідера.
Українська кампанія ударів по окупованому Криму дедалі сильніше впливає на військові можливості Росії та ставить під сумнів головний символ політики Володимира Путіна.
Розробник оборонних технологій та медійна персона Штілерман заявив, що у разі спроби нового наступу з території Білорусі Україна діятиме значно швидше, ніж на початку повномасштабного вторгнення.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що завдяки роботі державних структур та міжнародним зусиллям із російської неволі вже вдалося повернути тисячі українців.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що критичне скорочення постачання пального та електроенергії до окупованого Криму може створити для Росії ситуацію, коли Кремлю доведеться шукати вихід через переговори.
ВАШИНГТОН – КИЇВ. Лідер іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде привітав українців із Днем Конституції та обговорив розвиток спорту з віцепрезидентом АСБ Києва Михайлом Бугаєм.
Позиція Сполучених Штатів щодо можливих мирних домовленостей у війні Росії проти України може зазнати суттєвих змін: президент США Дональд Трамп розглядає варіант відмови від так званих “Анкориджських домовленостей”, які раніше обговорювалися як один із можливих форматів врегулювання конфлікту.
Втрати контролю над Кримом можуть стати переломним моментом у війні Росії проти України та фактично означати стратегічну поразку для Москви.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Володимир Путін може розглядати застосування ядерної зброї не як відповідь на окремі удари по території РФ, а лише у випадку, якщо побачить загрозу втрати контролю над війною та власною владою.