21-й саміт "Україна - ЄС": оприлюднили порядок денний
На 21-му саміті "Україна - ЄС" 8 липня у Києві планується ухвалити спільну заяву та підписати п’ять фінансових угод, повідомила речник Міністерства закордонних справ Катерина Зеленко.
"Передбачено, що за результатами саміту буде ухвалено спільну заяву", - сказала вона.
МЗС повідомило, що в ході саміту заплановане підписання угод про фінансування чотирьох заходів: "Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні - друга фаза", "Програма технічного співробітництва 2019", "U-LEAD з Європою: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку - друга фаза", "Підтримка громадянського суспільства та культури".
Також планується підписати додаткову угоду між Кабінетом Міністрів і Єврокомісією про внесення змін до угоди про фінансування заходу "Підтримка ЄС для Сходу".
Україну на саміті представлятиме президент Володимир Зеленський, а Євросоюз - президенти Європейської Ради Дональд Туск та Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, верховний представник ЄС Федеріка Могеріні та єврокомісар Йоханнес Хан.
У ході саміту планується обговорити широкий спектр питань двосторонніх відносин, а особливу увагу буде приділено проблематиці безпеки та оборони на тлі російської агресії проти України.
Нагадаємо, що 20-й саміт "Україна - ЄС" пройшов 9 липня 2018 у Брюсселі (Бельгія), а за його підсумками у спільній заяві ЄС визнав європейські прагнення України.
Російська влада публічно висловилася проти вступу України до Європейського Союзу, заявивши, що це нібито створить нові ризики для регіональної стабільності. Така позиція Кремля вкотре демонструє його прагнення втручатися у суверенні рішення Києва та перешкоджати європейському вибору українців.
Реджеп Таїп Ердоган заявив, що війна в Україні наближається до критичної точки, і світ не може дозволити собі її подальше затягування. Президент Туреччини наголосив, що його країна готова посилити дипломатичні зусилля, аби допомогти знайти шлях до справедливого миру, який враховуватиме інтереси України та гарантуватиме безпеку Європи.
Володимир Зеленський заявив, що задоволений роботою Кирила Буданова на посаді керівника Офісу президента. За його словами, Буданов ефективно координує комунікацію з парламентом, співпрацює з ключовими політичними фігурами та бере участь у переговорному процесі, який має на меті досягнення завершення війни.
Президент України заявив, що Київ наразі не залучений до процесу розблокування Ормузької протоки, але готовий приєднатися до міжнародних зусиль, якщо отримає відповідну пропозицію. Зеленський підкреслив, що блокування цього маршруту вже створює дефіцит пального та загрожує глобальній економічній стабільності.
Російська влада несподівано змінила риторику щодо ультиматуму Україні, відмовившись від попередніх жорстких вимог. Це може означати, що Кремль шукає нові формати переговорів, адже попередня стратегія тиску не принесла результатів і лише посилила міжнародну ізоляцію Росії.
До лав Російського добровольчого корпусу (РДК) переходять колишні бійці ПВК “Вагнер”, які раніше воювали в Африці. Це свідчить про нову хвилю переформатування російських найманців, що після розпаду структури Пригожина шукають нові можливості для участі у війні проти Кремля.
Українська влада заявила, що країна перебуває у вирішальній фазі війни, коли кожне рішення може стати доленосним. Це точка неповернення, яка визначить, чи зможе Україна остаточно зламати російську агресію та закріпити своє місце серед провідних держав світу.
Президент Володимир Зеленський запросив до Києва переговорну делегацію зі США, аби обговорити майбутні гарантії безпеки для України. Він наголосив, що Київ прагне отримати чіткі та юридично закріплені механізми захисту, які забезпечать довгострокову підтримку та убезпечать країну від повторення російської агресії.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна вже двічі передавала США інформацію про те, що Росія передає Ірану розвіддані щодо українських військових об’єктів. За його словами, така співпраця між Москвою та Тегераном становить серйозну загрозу не лише для України, а й для глобальної безпеки.
Кіт Келлог запропонував створити новий оборонний альянс за участі України, який мав би стати альтернативою або доповненням до НАТО. Ідея полягає у формуванні союзу держав, готових діяти більш рішуче та оперативно у протидії російській агресії, не чекаючи консенсусу всередині існуючих структур.
Російська влада публічно висловилася проти вступу України до Європейського Союзу, заявивши, що це нібито створить нові ризики для регіональної стабільності. Така позиція Кремля вкотре демонструє його прагнення втручатися у суверенні рішення Києва та перешкоджати європейському вибору українців.
Реджеп Таїп Ердоган заявив, що війна в Україні наближається до критичної точки, і світ не може дозволити собі її подальше затягування. Президент Туреччини наголосив, що його країна готова посилити дипломатичні зусилля, аби допомогти знайти шлях до справедливого миру, який враховуватиме інтереси України та гарантуватиме безпеку Європи.
Володимир Зеленський заявив, що задоволений роботою Кирила Буданова на посаді керівника Офісу президента. За його словами, Буданов ефективно координує комунікацію з парламентом, співпрацює з ключовими політичними фігурами та бере участь у переговорному процесі, який має на меті досягнення завершення війни.
Президент України заявив, що Київ наразі не залучений до процесу розблокування Ормузької протоки, але готовий приєднатися до міжнародних зусиль, якщо отримає відповідну пропозицію. Зеленський підкреслив, що блокування цього маршруту вже створює дефіцит пального та загрожує глобальній економічній стабільності.