21-й саміт "Україна - ЄС": оприлюднили порядок денний
На 21-му саміті "Україна - ЄС" 8 липня у Києві планується ухвалити спільну заяву та підписати п’ять фінансових угод, повідомила речник Міністерства закордонних справ Катерина Зеленко.
"Передбачено, що за результатами саміту буде ухвалено спільну заяву", - сказала вона.
МЗС повідомило, що в ході саміту заплановане підписання угод про фінансування чотирьох заходів: "Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні - друга фаза", "Програма технічного співробітництва 2019", "U-LEAD з Європою: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку - друга фаза", "Підтримка громадянського суспільства та культури".
Також планується підписати додаткову угоду між Кабінетом Міністрів і Єврокомісією про внесення змін до угоди про фінансування заходу "Підтримка ЄС для Сходу".
Україну на саміті представлятиме президент Володимир Зеленський, а Євросоюз - президенти Європейської Ради Дональд Туск та Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, верховний представник ЄС Федеріка Могеріні та єврокомісар Йоханнес Хан.
У ході саміту планується обговорити широкий спектр питань двосторонніх відносин, а особливу увагу буде приділено проблематиці безпеки та оборони на тлі російської агресії проти України.
Нагадаємо, що 20-й саміт "Україна - ЄС" пройшов 9 липня 2018 у Брюсселі (Бельгія), а за його підсумками у спільній заяві ЄС визнав європейські прагнення України.
Дональд Трамп заявив, що не вважає себе прихильником України, однак його слова прозвучали на тлі активних переговорів про завершення війни та можливу роль США у дипломатичному процесі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Дональд Трамп заявив, що не вважає себе прихильником України, однак його слова прозвучали на тлі активних переговорів про завершення війни та можливу роль США у дипломатичному процесі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.