21-й саміт "Україна - ЄС": оприлюднили порядок денний
На 21-му саміті "Україна - ЄС" 8 липня у Києві планується ухвалити спільну заяву та підписати п’ять фінансових угод, повідомила речник Міністерства закордонних справ Катерина Зеленко.
"Передбачено, що за результатами саміту буде ухвалено спільну заяву", - сказала вона.
МЗС повідомило, що в ході саміту заплановане підписання угод про фінансування чотирьох заходів: "Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні - друга фаза", "Програма технічного співробітництва 2019", "U-LEAD з Європою: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку - друга фаза", "Підтримка громадянського суспільства та культури".
Також планується підписати додаткову угоду між Кабінетом Міністрів і Єврокомісією про внесення змін до угоди про фінансування заходу "Підтримка ЄС для Сходу".
Україну на саміті представлятиме президент Володимир Зеленський, а Євросоюз - президенти Європейської Ради Дональд Туск та Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, верховний представник ЄС Федеріка Могеріні та єврокомісар Йоханнес Хан.
У ході саміту планується обговорити широкий спектр питань двосторонніх відносин, а особливу увагу буде приділено проблематиці безпеки та оборони на тлі російської агресії проти України.
Нагадаємо, що 20-й саміт "Україна - ЄС" пройшов 9 липня 2018 у Брюсселі (Бельгія), а за його підсумками у спільній заяві ЄС визнав європейські прагнення України.
Президент Володимир Зеленський заявив про підготовку нових кадрових рішень у війську та повідомив про затвердження нових далекобійних операцій проти Росії.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з військовим командуванням, під час якої були представлені пропозиції щодо змін у військовому управлінні, обговорено ситуацію на фронті та визначено подальші кроки для посилення українських сил.
Україна не ототожнює білоруський народ із режимом Олександра Лукашенка та продовжує підтримувати прагнення білорусів до свободи, демократії й незалежності.
Україна нарощує можливості для завдання далекобійних ударів по російських військових об’єктах, логістиці та системах протиповітряної оборони.
Папа Римський Лев XIV закликав міжнародну спільноту активізувати зусилля для припинення війни Росії проти України, наголосивши на дедалі більшій кількості жертв серед мирного населення.
Передача Україні чотирьох польських винищувачів МіГ-29 затягнулася через комплекс технічних і фінансових проблем, а не через відмову Польщі виконувати домовленості.
Росія системно атакує Київ та інші великі міста України не лише заради завдання безпосередньої шкоди. Москва намагається зірвати розвиток українського оборонно-промислового комплексу, послабити логістику та створити внутрішню нестабільність, яка могла б вплинути на політичну ситуацію в державі.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія може залучити на свою територію від 30 до 50 тисяч громадян Північної Кореї.
Росія може не чекати осені, щоб розгорнути нову масштабну кампанію ударів по українській енергетичній інфраструктурі.
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що завершення війни залежатиме не стільки від окремих дипломатичних рішень, скільки від здатності Росії підтримувати власну військову машину.
Президент Володимир Зеленський заявив про підготовку нових кадрових рішень у війську та повідомив про затвердження нових далекобійних операцій проти Росії.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з військовим командуванням, під час якої були представлені пропозиції щодо змін у військовому управлінні, обговорено ситуацію на фронті та визначено подальші кроки для посилення українських сил.
Україна не ототожнює білоруський народ із режимом Олександра Лукашенка та продовжує підтримувати прагнення білорусів до свободи, демократії й незалежності.
Україна нарощує можливості для завдання далекобійних ударів по російських військових об’єктах, логістиці та системах протиповітряної оборони.