Арестович пояснив, яким буде звільнення Криму та ОРДЛО (Відео)
За словами Арестовича, військовий шлях звільнення Криму та ОРДЛО цілком можливий. Він допустив військовий сценарій повернення територій, запевнивши, що мирне населення не постраждає.
Україні під силу звільнити окуповані Росією Крим і райони Донбасу, захоплені до 24 лютого. Про це заявив радник глави ОП Олексій Арестович в інтерв'ю Politeka.
Говорячи про окупований півострів, він підкреслив, що звільнити його можна, питання тільки в наявності там ворожої армії. "Якщо її немає, вона дуже швидко закінчується, цілком можна і військовим шляхом. Тут питання ось у чому - ціна питання і наявність можливостей і умов, щоб це виконати", - сказав він. "Немає жодних проблем звільнити Крим і Донбас військовим шляхом. За наявності умов і військової сили. Умови: російська армія ослабла до такої міри, що не може їх захищати ефективно. Сили - у нас є сила брати все військовим шляхом. До цього йде, чи дійде до цього - велике питання. Це залежить від термінів і обсягу ленд-лізу, який до кінця не зрозумілий... Частина цього озброєння ще потрібно зробити, це може тривати місяцями. А РФ, при всіх санкціях, теж не стоїть на місці, вона намагається призивати людей, знімати техніку зі зберігання, вони теж знаходяться в цій гонці, не все так просто", - зазначив радник глави ОП.
Він запевнив, що Україна однозначно продовжить боротися за всі свої території, особливо захоплені після повномасштабного вторгнення. "Далі - подивимося. Якщо у нас будуть сили, потенціал вирішити проблему Донбасу і Криму військовим шляхом - те чого ми будемо зупинятися, це наша територія", - пояснив він. "Ми знайдемо спосіб відвоювати так, що волосся не впаде з голови наших співвітчизників на окупованих територіях. Ми це довели в 2014 році", - додав він. За його словами, є військові способи вирішити проблему, не стріляючи по містах. Арестович запевнив, що українська армія не стріляє в населені пункти, намагаючись вберегти мирне населення.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.