"Армія, мова, віра": експерт пояснив, навіщо Зеленський у промові в ООН використав риторику Порошенка

Під час онлайн-виступу 21 вересня на засіданні Генасамблеї ООН президент України лише вдруге за каденцію публічно вжив словосполучення "російська агресія". Зважаючи, що вперше аналогічну заяву Зеленський зробив лише два місяці тому, ASPI news дослідило причини змін зовнішньополітичної лексики глави нашої держави.

Президент України Володимир Зеленський у своїх офіційних промовах довго не вживав не лише висловлювань на кшталт "Росія – країна-агресор", але й взагалі уникав будь-яких різких заяв вбік РФ. Суспільству аж надто дипломатичну поведінку президента пояснювали небажанням дратувати Кремль під час мирних переговорів стосовно Донбасу.

"Та сторона"

Так, виступаючи на загальних дебатах 74-ї сесії Генасамблеї ООН 25 вересня 2019 року, Зеленський зазначив, що "5 років триває війна на Донбасі. 5 років, як Росія анексувала в України півострів Крим". Тобто доконаний та засуджений більшістю світової спільноти факт анексії Володимир Олександрович оголосив, проте назвати з ким саме воює наша держава на Сході країни, так і не спромігся. А закінчив промову взагалі вкрай неоднозначними словами: "Світ мусить пам’ятати: кожне наступне скалічене покоління – це шлях до нової війни. Яку неможливо, просто неможливо виграти перемогами".

3 жовтня 2019 року Зеленський звернувся до громадян з метою пояснити імплементацію "формули Штайнмаєра" бажанням організувати зустріч у нормандському форматі. Він підкреслив, що Україна не визнає анексію Криму та не відмовляється від Донбасу. Проте хто саме утримує український півострів та окупував частину Донбасу, не пояснив.

Напередодні Дня захисника України 13 жовтня 2019 року, коли готувалися масштабні протести українців проти позиції керівництва держави щодо Донбасу, президент виголосив ще одну промову. Він подякував воїнам, добровольцям, медикам і волонтерам за "мужність" та "незламність". Проте РФ згадав лише раз. Та й то у контексті пересторог щодо масових заворушень на вулицях. "І, будь ласка, не піддавайтесь на провокації тих, хто дуже хоче створити красномовну картинку для російського телебачення", – сказав Зеленський.

Президент вкрай обережно виступив навіть на Мюнхенській безпековій конференції 15 лютого 2020 року. "Я хочу звернути вашу увагу, що не зовсім коректно говорити "війна в Україні". Це – війна в Європі. І вона разом з анексією Криму вже триває стільки ж, як і Друга світова війна – уявіть собі", – повідомив Зеленський, знов не згадавши назву країни-агресора.

Втім, в цій промові Росія все ж згадується двічі. Вперше, коли йшлося про видачу документів в ОРДЛО. "Сьогодні російська сторона відкрито інформує світ, що у 2019 році на тимчасово непідконтрольних частинах Донбасу було видано 125 тисяч російських паспортів", – сказав президент. Вдруге – під час розгляду проблеми військовополонених. "Понад сто українців і кримських татар утримуються в Криму та на території РФ", – зазначив голова держави.

У зверненні президента з нагоди Дня Героїв Небесної Сотні 20 лютого 2020 року згадуються "українські воїни, які нині захищають Україну". 4 березня 2020 року на позачерговому засіданні Верховної Ради Зеленський сказав, що "всі хочемо й робимо все щодня для завершення війни на Донбасі та повернення всіх наших територій".

У зверненні до Дня пам’яті та примирення 8 травня 2020 року глава держави підкреслив: "Сьогодні наші мужні хлопці та дівчата боронять українську державу, наш суверенітет і територіальну цілісність. Заради миру, якого ми так потребуємо. Заради процвітання незалежної України. Заради наступних поколінь". Аналогічну промову він виголосив наступного дня, 9 травня, з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. "Сотні тисяч імен сьогодні надихають сучасне покоління українських захисників. Своєю відвагою, жертовністю та головною істиною: "Українці обов’язково переможуть", – сказав президент.

Тобто українці продовжували боронити державу, проте в промовах Зеленського так і не було названо, з ким воюють на Донбасі Збройні сили.

Усвідомлення країни-агресора

Прорив трапився на урочистому засіданні парламенту з нагоди 30-річчя ухвалення Декларації про державний суверенітет 16 липня 2020 року. Виступаючи перед нардепами, Зеленський несподівано зазначив: "Сьогодні, шостий рік поспіль, ми захищаємо свій суверенітет від російської агресії". Хоча в більш пізній промові до Дня Незалежності України 24 серпня 2020 року він згадав лише про "російську анексію Криму" та невідомо з ким "війну на Сході".

І ось пізно ввечері 21 вересня на урочистому онлайн-засіданні Генасамблеї ООН з нагоди відзначення 75-ї річниці організації президент нарешті висловився різко та однозначно.

"75 років тому заснування ООН стало символом того, що людство повинно було засвоїти трагічний урок Другої світової війни. Але окупація Криму та військова російська агресія на Донбасі свідчать про те, що цього уроку не засвоїли. Я хотів би нагадати, що це не лише війна в Україні. Це війна в Європі. І це не просто посягання на суверенітет незалежної держави, це схоже на спробу повернутися до поділу сфер впливу у світі", – зазначив Зеленський.

"Якби я вірив, що у чинного керівництва держави існує чітка зовнішньополітична стратегія, то я б сказав, що вектор змінюється. Наразі існує дві версії того, що відбувається. По-перше, в оточенні президента є умовні "партія війни" та "партія миру". Хто з них в конкретний момент часу взяв гору над опонентом, ту точку зору й підтримає Зеленський. В такому випадку спритнішими за команду керівника Офісу президента Андрія Єрмака виявилися люди міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. Я думаю, власних визначених переконань у президента з цього приводу немає, – зазначив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький. – Другий варіант пояснення – президент нарешті зрозумів, що переговори з росіянами ні до чого не призводять, це беззмістовна втрата часу. А Кремль розкусив тактику перемовин з українського боку, яка зводилася до піару на обміні полоненими та припинив цей процес".

Дійсно, цього місяця відбулася певна активізація дій НАТО в Україні. Так, 14 вересня три стратегічні бомбардувальники В-52 під прикриттям українських винищувачів взяли курс в акваторію Чорного моря. Виявилося, що місія в Україні є частиною планового розгортання шести американських бомбардувальників на авіабазі Ферфорд у Великій Британії. За підсумками вильоту вітчизняне Міноборони не втрималося від задоволення зазначити: "Стратегічні партнери України в черговий раз натякають російському керівництву, що не залишать Україну наодинці та не дадуть перетворити Чорне та Азовське моря у внутрішні озера РФ".

Вже 17 вересня Володимир Зеленський на відкритті військових навчань Rapid Trident ("Швидкий Тризуб") – 2020 на Львівщині, в яких беруть участь військові України, США, Німеччини, Данії, Румунії, Литви, Польщі, Канади та Великої Британії, нагадав, що днями затвердив документ, згідно з яким членство у НАТО є стратегічним курсом нашої держави та заявив про прискорення реформ для приєднання до ПДЧ. Того ж дня парламент ухвалив закон про розвідку (один з документів, без яких неможлива євроатлантична інтеграція).

"Нарешті на Заході зрозуміли, що без певної гри м'язами з Кремлем спілкуватися неможливо. Хоча, наразі і українці, і росіяни чекають на результати виборів в США. Якщо переможе Джо Байден, ситуація в світі загалом та Україні, зокрема, може кардинально змінитися", – прокоментував Голобуцький.

Одразу після перемоги Зеленського на виборах деякі політичні експерти прогнозували, що після втрати часу у перемовинах з Росією, які ні до чого путнього не призведуть, чинний президент рано чи пізно повернеться до формули п’ятого президента Петра Порошенка – "армія, мова, віра".

"Проблема в тому, що не можна повернутися в ту саму точку історичних подій. У порівнянні з Порошенком Зеленський повернувся в гіршому становищі, бо послідовність подій завжди важлива. Якби шостий президент з першого ж дня каденції тримався своєї чинної зовнішньополітичної позиції, то за кілька років росіяни відчепилися б від нас. Як це відбулося, наприклад, у Грузії. Коли б у Москві розуміли, що реванш неможливий, поява проросійських сил не очікується, хто б не прийшов до влади, він буде займати чітку антиросійську позицію, то Кремль припинив би витрачати час, зусилля та гроші на Україну ", – підсумував Голобуцький.