The Atlantic: "Росія втомилася від війни, а навіть прихильники Кремля більше не можуть пояснити її сенс"
Війна проти України поступово перестає бути об'єднавчою ідеєю для російського суспільства. Навіть серед людей, які роками підтримували агресивну політику Кремля, дедалі частіше лунають сумніви щодо її цілей, наслідків та перспектив.
Такий висновок у своїй новій публікації для The Atlantic зробив відомий американський журналіст Саймон Шустер, який проаналізував настрої російської еліти, пропагандистів та звичайних громадян на четвертому році великої війни.
На думку Шустера, Кремль дедалі важче утримує колишній рівень підтримки військової кампанії. Якщо на початку вторгнення російська пропаганда пропонувала громадянам просту і зрозумілу картину світу, то зараз навіть її головні ідеологи не можуть переконливо пояснити, заради чого країна продовжує нести величезні людські та економічні втрати.
Особливу увагу журналіст приділив постаті Олександр Дугін, якого на Заході часто називають одним із головних ідеологів сучасного російського реваншизму. Саме Дугін багато років формував концепцію «історичної місії» Росії та виправдовував експансіоністську політику Кремля. Однак останні його виступи, зазначає Шустер, демонструють глибоку ідеологічну кризу. Замість відповідей на питання про майбутнє країни він дедалі частіше пропонує утопічні сценарії повернення до архаїчного способу життя та фактично визнає відсутність чіткої стратегії розвитку держави.
Автор матеріалу наголошує, що дедалі більше росіян стикаються з реальними наслідками війни. Удари безпілотників по російській території, постійні повідомлення про загиблих військових, економічні труднощі та міжнародна ізоляція поступово руйнують створений пропагандою образ «далекого конфлікту», який не впливає на повсякденне життя громадян.
Шустер також посилається на думку відомого російського опозиційного журналіста Михайло Зигар, який тривалий час досліджує внутрішню кухню російської влади. За його словами, серед представників політичної та бізнесової еліти дедалі частіше звучать розмови про необхідність завершення війни. Якщо раніше переважала впевненість у тому, що Росія повинна перемогти будь-якою ціною, то тепер багато впливових осіб вважають конфлікт стратегічним глухим кутом.
Особливо показовою Зигар назвав зміну настроїв серед тих, хто ще кілька років тому відкрито підтримував військові дії. За його оцінкою, сьогодні бажання продовжувати війну демонструють лише найбільш радикальні прихильники Кремля. Значна частина російського суспільства або втратила інтерес до бойових дій, або прагне їх якнайшвидшого завершення.
Ще однією ознакою змін журналіст вважає падіння впливу державного телебачення. Соціальні мережі та альтернативні джерела інформації поступово витісняють традиційні пропагандистські майданчики. Саме там дедалі частіше обговорюються реальні масштаби втрат, економічні проблеми та невизначеність майбутнього країни.
На цьому тлі навіть сам Дугін останнім часом почав робити заяви, які раніше були неможливими для представників провладного табору. Наприкінці травня він фактично визнав, що Росія ризикує не лише не досягти поставлених цілей, а й зіткнутися із серйозними внутрішніми проблемами. Подібні слова від одного з головних ідеологів Кремля багато оглядачів розцінили як свідчення зростаючої тривоги серед російської верхівки.
Окремо автор звертає увагу на деградацію міжнародного статусу Росії. Петербурзький міжнародний економічний форум, який колись вважався однією з головних дипломатичних та економічних подій року для Кремля, вже не приваблює світових лідерів та великий міжнародний бізнес. На думку Шустера, це стало ще одним символом поступового звуження російського впливу на глобальній арені.
Підсумовуючи, журналіст доходить висновку, що після багатьох років війни російська влада так і не змогла сформулювати для власних громадян зрозумілу відповідь на питання про кінцеву мету конфлікту. Саме тому підтримка війни в російському суспільстві поступово розмивається, а втома від затяжного протистояння стає дедалі помітнішою навіть серед тих, хто раніше був готовий беззастережно підтримувати рішення Кремля.
Масовані удари українських безпілотників по військових та стратегічних об'єктах у глибині Росії змінюють не лише ситуацію на фронті, а й настрої всередині самої РФ.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмова Володимира Путіна від прямих переговорів із президентом Володимиром Зеленським стала втраченою можливістю для Кремля.
Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на російську атаку по об’єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської АЕС, назвавши дії Москви свідомим терором та проявом безпрецедентної зухвалості.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський під час робочої поїздки до Південної операційної зони погодив подальші активні дії українських підрозділів на найгарячіших ділянках фронту.
Глава української дипломатії Андрій Сибіга заявив, що відмова Володимира Путіна від прямих переговорів із Володимиром Зеленським стала стратегічною помилкою Кремля.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко вкотре заявив, що не має наміру втягувати білоруську армію у війну проти України. За його словами, Мінськ не бачить ані військової, ані політичної необхідності для прямої участі у бойових діях, хоча й продовжує демонструвати союзницькі відносини з Росією.
Президент України Володимир Зеленський найближчим часом зустрінеться з президентом Франції Емманюелем Макроном, канцлером ФРН Фрідріхом Мерцем та прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.
Ексміністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що головним ризиком європейського мирного плану є спроба залучити Росію до переговорів без гарантій припинення агресії. За його словами, будь-які ініціативи, які передбачають участь Москви, можуть перетворитися на пастку для України та легалізувати окупацію.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що звернення президента України Володимира Зеленського до Володимира Путіна може стати важливим сигналом для відновлення дипломатичних зусиль щодо завершення війни.
Російський диктатор Володимир Путін знову опинився в центрі уваги через гучні заяви про нібито успіхи російської армії у війні проти України.
Масовані удари українських безпілотників по військових та стратегічних об'єктах у глибині Росії змінюють не лише ситуацію на фронті, а й настрої всередині самої РФ.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмова Володимира Путіна від прямих переговорів із президентом Володимиром Зеленським стала втраченою можливістю для Кремля.
Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на російську атаку по об’єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської АЕС, назвавши дії Москви свідомим терором та проявом безпрецедентної зухвалості.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський під час робочої поїздки до Південної операційної зони погодив подальші активні дії українських підрозділів на найгарячіших ділянках фронту.