Баканов заявив, що потрібно змінити законопроєкт щодо реформи СБУ
Голова СБУ Іван Баканов заявив про необхідність переробити законопроєкт щодо реформи СБУ. 28 січня парламент ухвалив за основу нову редакцію закону про Службу безпеки України.
Голова Служби безпеки України Іван Баканов вважає, що необхідно доопрацювати законопроєкт №3196-д, який передбачає реформування СБУ. Законопроект Рада ухвалила у першому читанні.
Про це Баканов заявив у коментарі "Українській правді". У його коментарі визначені ключові напрямки, які необхідно змінити в документі перед винесенням на остаточне голосування. Зокрема, у СБУ не підтримують повну відмову від досудового розслідування і вважають доцільним такий крок лише тоді, коли буде створено єдиний незалежний орган досудового розслідування, який не здійснюватиме при цьому оперативно-розшукової діяльності.
Чинний законопроєкт щодо реформування СБУ передбачає, що функції досудового розслідування мають бути передані Державному бюро розслідувань до 2024 року, з можливістю продовження для вже відкритих справ до 2026 року, проти чого виступають в СБУ.
Також Баканов виступив проти зменшення кількості співробітників до 17 000 протягом трьох років, пояснюючи це навантаженням на бюджет через необхідність компенсаційних виплат. За словами Баканова, слід зважати на фінансові ускладнення та необхідність знизити навантаження на державний бюджет України. Іван Баканов запропонував скорочувати Службу за рахунок дострокового виходу на пенсію військовослужбовців.
Раніше у ЗМІ повідомлялося, що голова СБУ Іван Баканов висловився проти деяких норм, прописаних у законопроєкті. Раніше ASPI news писало, що СБУ заблокувала незаконний механізм привласнення коштів інвесторів на міжнародних торгах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.