Законопроєкт про СБУ: експерт пояснив, чому спецслужбу не слід реформувати за зразками ЄС
Заступник керівника з питань реформування СБУ Сергій Пунь прокоментував реформу СБУ. Він повідомив, що зміниться в організації.
Зважаючи на війну з РФ, окупацію Донбасу і Криму й небезпеку з боку російських спецслужб, Служба безпеки України має зберегти правоохоронні повноваження. Про це заявив заступник керівника з питань реформування СБУ Сергій Пунь, - повідомив у середу, 8 липня, пресцентр спецслужби.
За словами Пуня, кращою практикою в ЄС вважається перетворення спецслужби на "суто інформаційну". Однак для реалій України такий варіант не підходить, і реформа, яка розпочнеться після ухвалення Радою закону про СБУ, має цей момент врахувати.
Нині законопроєкт "Про Службу безпеки України" перебуває у профільному комітеті Верховної Ради, де над його текстом працюють експерти, зокрема й від міжнародних партнерів України. Проєкт подав президент Зеленський ще у березні, однак у травні парламент відправив його на повторне перше читання.
За задумом авторів реформи, СБУ має працювати на засадах дотримання прав і свобод людини, професійності, адаптивності, технологічності, а головне - політичної та операційної незалежності. Структура спецслужби та кількість її особового складу теж мають змінитися, - сказав Сергій Пунь.
Раніше ASPI news повідомляло, що голова Виконкому реформ Міхеїл Саакашвілі планує вже в липні представити на обговорення концепцію судової реформи. Також нагадаємо, що генеральна прокурорка Ірина Венедіктова обговорила з послами країн ЄС та "Великої сімки" реформу Генпрокуратури.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.
Міністерство закордонних справ України заявило, що Київ працює над зменшенням емоційності у відносинах із Польщею та прагне повернути двосторонній діалог у конструктивне русло. Українська дипломатія наголошує, що попри складні моменти стратегічне партнерство між країнами має залишатися пріоритетом.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дипломатичні контакти із президентом США Дональдом Трампом дозволили змінити його початкове бачення війни та ситуації навколо України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що справжній відтік російського населення з окупованого Криму може розпочатися тоді, коли Росія втратить можливість ефективно захищати півострів від українських ударів.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.