Байден готовий розглянути 4 різні законопроєкти про допомогу, які запропонував Джонсон – Кірбі
Білий дім погодився розглянути чотири різні законопроєкти щодо фінансування України, Ізраїлю, Тайваню та потреб національної безпеки, які запропонував спікер Палати представників Майк Джонсон. Про це на брифінгу заявив речник Білого дому з питань комунікації у сфері національної безпеки Джон Кірбі, повідомив "Голос Америки".
"Ми не підтримуємо окремий законопроєкт, який фінансує лише Ізраїль, тому що Україні також потрібні боєприпаси. Важливо, щоб Палата представників просунулася цього тижня, щоб ми могли допомогти Ізраїлю, Україні, а також Азійсько-Тихоокеанському регіону", — сказав Кірбі.
Він уточнив, що потрібно почекати та подивитися, що саме запропонує Джонсон, а також детально вивчити самі законопроєкти. "Важливо, щоб наші союзники — Україна та Ізраїль якнайшвидше отримали необхідну безпекову допомогу", — зазначив Кірбі.
За його словами, запропоновані Джонсоном окремі законопроєкти — це ймовірний вихід з ситуації, що склалась, і вони справді можуть сприяти адміністрації Байдена надати необхідну допомогу Україні, Ізраїлю та Індо-Тихоокеанському регіону вже зараз. "Президент дуже рішуче наголосив, що нам потрібно погодити це додаткове фінансування національної безпеки якомога швидше. Тому нам потрібно побачити зрушення у Палаті представників уже цього тижня", — наголосив Кірбі.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.