Байден поспішає надати Україні якомога більше допомоги до інавгурації Трампа – AP
Напередодні інавгурації нового президента США Дональда Трампа війна в Україні загострилася. Нинішній голова Вашингтона Джо Байден поспішає виділити Києву мільярди доларів на військову допомогу, перш ніж американська підтримка оборони України опиниться під сумнівом за нової адміністрації, повідомило Associated Press.
Зазначається, що Україна, Росія та їхні союзники намагаються зайняти максимально вигідні позиції до змін, які обіцяють Трамп і його адміністрація. Про те, що підтримка США може скоротиться після інавгурації нового президента, знають і українські військові на фронті. "Якщо це станеться, ті люди, які зі мною, мій підрозділ, ми не збираємося відступати", - сказав журналістам командир роти українських ударних безпілотників, які воюють у Курській області РФ у складі 47-ї бригади, на псевдо "Хаммер".
Військовий додав, що поки у солдатів є зброя і боєприпаси, вони продовжуватимуть воювати. Проте він підкреслив, що якщо всі необхідні військові засоби закінчаться, ворог зможе швидко знищити українських воїнів.
У Курській області помітно ослаблення російських артилерійських ударів і обстрілів після того, як США та їхні європейські союзники переглянули обмеження на використання ракет дальнього радіусу дій для України, зазначив "Хаммер". Попри це, РФ продовжує проводити "м'ясні штурми", посилаючи в бій військових на мотоциклах і велосипедах.
За словами журналістів, адміністрація Байдена робить усе можливе, щоб зміцнити оборону України, перш ніж покинути свій пост. До слова, незабаром після перемоги Трампа на президентських виборах було оголошено про виділення понад 2 мільярдів доларів на додаткову підтримку Києва.
В агентстві поділилися, що Байден і його старші радники скептично ставляться до дозволу на удари далекобійними американськими ракетами вглиб РФ. Вони вважають, що це не змінить загальну траєкторію війни, про що розповіли журналістам двоє високопоставлених чиновників з адміністрації президента США. Попри це, адміністрація Байдена впевнена, що в поєднанні з європейською підтримкою вона покине свій пост, не залишивши Україну без зброї, навіть якщо Трамп скоротить допомогу.
Проте навіть зараз адміністрація Байдена діяла обережно, щоб не допустити поразки російського диктатора Володимира Путіна, що може призвести до заворушень, про що заявив журналістам колишній верховний головнокомандувач союзними військами НАТО Філіп Брідлав. Він вважає, що військову підтримку України можна було посилити ще сильніше, щоб наблизити перемогу над РФ.
Трамп же розглядає варіант скорочення надання військової допомоги Україні. До зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Парижі він сказав журналістам, що "це можливо". Критики республіканця побоюються, що він потрапив під вплив Путіна, а його прихильники впевнені в тому, що новий президент США намагається маневрувати перед можливими переговорами про припинення вогню.
Експерт з російсько-української війни в Інституті вивчення війни Джордж Буррос нагадав журналістам, що з 2022 року Росія вже стягувала сили та інші військові засоби із Сирії, Центральної Азії та інших країн. Ситуація може повториться після того, як російські сили виведуть із Сирії. "Кремль поставив Україну на перше місце, наскільки це можливо", - підкреслив він.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
Юрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
Українські атаки дронами по Москві змінюють ставлення росіян до війни, руйнуючи міф про “далеку спецоперацію” та змушуючи Кремль визнавати вразливість столиці.
Президент Росії Володимир Путін більше не може приховувати від власного народу поразки на фронті, визнаючи провал наступів і втрати, які раніше замовчувалися, тоді як Україна демонструє здатність диктувати хід війни.
Радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що активна фаза війни може завершитися вже восени, якщо літній наступ російської армії остаточно провалиться, відкривши шлях до врегулювання, скасування воєнного стану та підготовки виборів.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.