Байден поспішає надати Україні якомога більше допомоги до інавгурації Трампа – AP
Напередодні інавгурації нового президента США Дональда Трампа війна в Україні загострилася. Нинішній голова Вашингтона Джо Байден поспішає виділити Києву мільярди доларів на військову допомогу, перш ніж американська підтримка оборони України опиниться під сумнівом за нової адміністрації, повідомило Associated Press.
Зазначається, що Україна, Росія та їхні союзники намагаються зайняти максимально вигідні позиції до змін, які обіцяють Трамп і його адміністрація. Про те, що підтримка США може скоротиться після інавгурації нового президента, знають і українські військові на фронті. "Якщо це станеться, ті люди, які зі мною, мій підрозділ, ми не збираємося відступати", - сказав журналістам командир роти українських ударних безпілотників, які воюють у Курській області РФ у складі 47-ї бригади, на псевдо "Хаммер".
Військовий додав, що поки у солдатів є зброя і боєприпаси, вони продовжуватимуть воювати. Проте він підкреслив, що якщо всі необхідні військові засоби закінчаться, ворог зможе швидко знищити українських воїнів.
У Курській області помітно ослаблення російських артилерійських ударів і обстрілів після того, як США та їхні європейські союзники переглянули обмеження на використання ракет дальнього радіусу дій для України, зазначив "Хаммер". Попри це, РФ продовжує проводити "м'ясні штурми", посилаючи в бій військових на мотоциклах і велосипедах.
За словами журналістів, адміністрація Байдена робить усе можливе, щоб зміцнити оборону України, перш ніж покинути свій пост. До слова, незабаром після перемоги Трампа на президентських виборах було оголошено про виділення понад 2 мільярдів доларів на додаткову підтримку Києва.
В агентстві поділилися, що Байден і його старші радники скептично ставляться до дозволу на удари далекобійними американськими ракетами вглиб РФ. Вони вважають, що це не змінить загальну траєкторію війни, про що розповіли журналістам двоє високопоставлених чиновників з адміністрації президента США. Попри це, адміністрація Байдена впевнена, що в поєднанні з європейською підтримкою вона покине свій пост, не залишивши Україну без зброї, навіть якщо Трамп скоротить допомогу.
Проте навіть зараз адміністрація Байдена діяла обережно, щоб не допустити поразки російського диктатора Володимира Путіна, що може призвести до заворушень, про що заявив журналістам колишній верховний головнокомандувач союзними військами НАТО Філіп Брідлав. Він вважає, що військову підтримку України можна було посилити ще сильніше, щоб наблизити перемогу над РФ.
Трамп же розглядає варіант скорочення надання військової допомоги Україні. До зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Парижі він сказав журналістам, що "це можливо". Критики республіканця побоюються, що він потрапив під вплив Путіна, а його прихильники впевнені в тому, що новий президент США намагається маневрувати перед можливими переговорами про припинення вогню.
Експерт з російсько-української війни в Інституті вивчення війни Джордж Буррос нагадав журналістам, що з 2022 року Росія вже стягувала сили та інші військові засоби із Сирії, Центральної Азії та інших країн. Ситуація може повториться після того, як російські сили виведуть із Сирії. "Кремль поставив Україну на перше місце, наскільки це можливо", - підкреслив він.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
Росія може готувати новий масштабний етап залучення людей до війни проти України — у країні фіксують підготовку військових полігонів та інфраструктури для прийому додаткового особового складу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що тепер саме Володимир Путін має визначитися, чи готова Росія погодитися на переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Білорусь за впливу Росії розбудовує поблизу українського кордону інфраструктуру, яка може мати військове призначення.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.