Байден поспішає надати Україні якомога більше допомоги до інавгурації Трампа – AP
Напередодні інавгурації нового президента США Дональда Трампа війна в Україні загострилася. Нинішній голова Вашингтона Джо Байден поспішає виділити Києву мільярди доларів на військову допомогу, перш ніж американська підтримка оборони України опиниться під сумнівом за нової адміністрації, повідомило Associated Press.
Зазначається, що Україна, Росія та їхні союзники намагаються зайняти максимально вигідні позиції до змін, які обіцяють Трамп і його адміністрація. Про те, що підтримка США може скоротиться після інавгурації нового президента, знають і українські військові на фронті. "Якщо це станеться, ті люди, які зі мною, мій підрозділ, ми не збираємося відступати", - сказав журналістам командир роти українських ударних безпілотників, які воюють у Курській області РФ у складі 47-ї бригади, на псевдо "Хаммер".
Військовий додав, що поки у солдатів є зброя і боєприпаси, вони продовжуватимуть воювати. Проте він підкреслив, що якщо всі необхідні військові засоби закінчаться, ворог зможе швидко знищити українських воїнів.
У Курській області помітно ослаблення російських артилерійських ударів і обстрілів після того, як США та їхні європейські союзники переглянули обмеження на використання ракет дальнього радіусу дій для України, зазначив "Хаммер". Попри це, РФ продовжує проводити "м'ясні штурми", посилаючи в бій військових на мотоциклах і велосипедах.
За словами журналістів, адміністрація Байдена робить усе можливе, щоб зміцнити оборону України, перш ніж покинути свій пост. До слова, незабаром після перемоги Трампа на президентських виборах було оголошено про виділення понад 2 мільярдів доларів на додаткову підтримку Києва.
В агентстві поділилися, що Байден і його старші радники скептично ставляться до дозволу на удари далекобійними американськими ракетами вглиб РФ. Вони вважають, що це не змінить загальну траєкторію війни, про що розповіли журналістам двоє високопоставлених чиновників з адміністрації президента США. Попри це, адміністрація Байдена впевнена, що в поєднанні з європейською підтримкою вона покине свій пост, не залишивши Україну без зброї, навіть якщо Трамп скоротить допомогу.
Проте навіть зараз адміністрація Байдена діяла обережно, щоб не допустити поразки російського диктатора Володимира Путіна, що може призвести до заворушень, про що заявив журналістам колишній верховний головнокомандувач союзними військами НАТО Філіп Брідлав. Він вважає, що військову підтримку України можна було посилити ще сильніше, щоб наблизити перемогу над РФ.
Трамп же розглядає варіант скорочення надання військової допомоги Україні. До зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Парижі він сказав журналістам, що "це можливо". Критики республіканця побоюються, що він потрапив під вплив Путіна, а його прихильники впевнені в тому, що новий президент США намагається маневрувати перед можливими переговорами про припинення вогню.
Експерт з російсько-української війни в Інституті вивчення війни Джордж Буррос нагадав журналістам, що з 2022 року Росія вже стягувала сили та інші військові засоби із Сирії, Центральної Азії та інших країн. Ситуація може повториться після того, як російські сили виведуть із Сирії. "Кремль поставив Україну на перше місце, наскільки це можливо", - підкреслив він.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.
Міністерство закордонних справ України заявило, що Київ працює над зменшенням емоційності у відносинах із Польщею та прагне повернути двосторонній діалог у конструктивне русло. Українська дипломатія наголошує, що попри складні моменти стратегічне партнерство між країнами має залишатися пріоритетом.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дипломатичні контакти із президентом США Дональдом Трампом дозволили змінити його початкове бачення війни та ситуації навколо України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що справжній відтік російського населення з окупованого Криму може розпочатися тоді, коли Росія втратить можливість ефективно захищати півострів від українських ударів.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.