Байден взяв участь у саміті НАТО, де обговорювалася агресія Росії
Ситуація в Україні, пов'язана із загостренням на Донбасі та ескалацією російських військ уздовж українських кордонів також була темою обговорення на саміті країн-членів східного флангу НАТО. У заході, який проходив в онлайн-форматі, взяв участь президент США Джозеф Байден.
Саміт відбувся на понеділок, 10 травня. Президент Румунії Клаус Йоханніс привітав Байдена на саміті країн "Бухарестської дев'ятки". Він також разом з президентом Польщі Анджеєм Дудою привітав генерального секретаря НАТО Йенса Столтенберга.
За інформацією DW, очікувалося, що головними темами обговорення на саміті повинні були стати безпека в Чорноморському регіоні та ситуація навколо України. У заході мали взяти участь президенти Болгарії, Чехії, Словаччини, Угорщини, Естонії, Латвії та Литви.
Пізніше, за інформацією російських ЗМІ, стало відомо, що на саміті Байден підтримав "зміцнення стримування" на континенті. Про це заявила його прессекретар Джен Псакі. "Він висловив підтримку зміцненню оборонних і стримувальних позицій НАТО", - сказала Псакі на брифінгу. За її словами, 46-й президент США висловив бажання тісно співпрацювати з дев'ятьма союзниками в Центральній Європі та Балтії з повного спектра глобальних питань, включаючи проблеми охорони здоров'я, економіки, енергетики та клімату.
Після саміту на сайті президента Румунії була опублікована Декларація президентів країн, які входять в східний фланг НАТО, де вони заявили про незаконну анексію Криму, а також згадали ескалацію в Чорному морі, на кордонах України та в АРК. У спільній декларації глав "Бухарестської дев'ятки" було зазначено, що агресивні гібридні дії Росії продовжують загрожувати євроатлантичній безпеці, і кидають виклик заснованому на правилах міжнародному порядку.
Раніше повідомлялося, що саміт НАТО, який відбудеться 14 червня в Брюсселі, пройде без участі представників України як країни-партнера. Але, на порядку денному є питання можливого отримання Україною Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ).
Також повідомлялося, що агресія Росії до України, Чехії та Болгарії стала предметом пильного вивчення фахівців Північноатлантичного альянсу. Єнс Столтенберг заявив, що Альянсу слід уважно стежити за діями Росії.
ПолітикаРосійське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
ПолітикаАналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
ПолітикаГлава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
ПолітикаМіністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
ПолітикаМіністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
ПолітикаМіністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
ПолітикаРосійське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
ПолітикаАналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
ПолітикаГлава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.