Боррель пообіцяв, що Євросоюз продовжить підтримувати Україну
Євросоюз продовжить підтримувати Україну в її праві на самооборону, бо це відповідає інтересам безпеки ЄС та світової безпеки. Про це заявив високий представник ЄС Жозеп Боррель у Вашингтоні, на слуханнях щодо оборони ЄС на полях саміту НАТО.
Він зауважив, що сьогодні "лінія фронту між демократією та авторитарними режимами - це Україна", і саме "в Україні вирішуватиметься майбутнє безпеки Європи". "Дехто з вас може поглянути на європейські вибори кілька тижнів тому, на подорожі одного з наших прем’єрів і запитати себе: "Чи справді Європа зобов’язана захистити Україну в довгостроковій перспективі?" Відповідь - так. Не тільки тому, що це правильно. Але також тому, що це в наших власних інтересах. Тому що, захищаючи Україну, ми захищаємо європейську безпеку. Це єдиний спосіб досягти миру", - підкреслив Боррель і зауважив, що "мир - це щось більше, ніж відсутність війни".
Боррель підкреслив, що саме Європа винна у тому, що авторитарний режим Кремля за останні 25 років перетворився на мілітарний, оскількі "Захід просто дивився на різанину Путіна у Чечні в 1999 році, на втручання у політику Сирії, потім м’яко відреагували на вторгнення в Грузію в 2008 році, і зовсім нерішуче поставилися на окупацію Криму у 2014 році". "Ми не хотіли бачити те, що було очевидним - що Путін хоче, щоб Росія знову домінувала над сусідами. Росія досі поводиться як імперія. І Путін хоче відбудувати саме імперію - царську, або радянську. Лише у лютому 2022 року, коли почали бомбити Київ, ми прокинулися", - зазначив Боррель.
Глава європейської дипломатії додав, "якщо ЄС дозволить путінській Росії перетворити Україну на другу Білорусь, а в Києві поставити маріонетковий уряд, потім Європа заплатить набагато більшу ціну".
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.