Боррель пообіцяв, що Євросоюз продовжить підтримувати Україну
Євросоюз продовжить підтримувати Україну в її праві на самооборону, бо це відповідає інтересам безпеки ЄС та світової безпеки. Про це заявив високий представник ЄС Жозеп Боррель у Вашингтоні, на слуханнях щодо оборони ЄС на полях саміту НАТО.
Він зауважив, що сьогодні "лінія фронту між демократією та авторитарними режимами - це Україна", і саме "в Україні вирішуватиметься майбутнє безпеки Європи". "Дехто з вас може поглянути на європейські вибори кілька тижнів тому, на подорожі одного з наших прем’єрів і запитати себе: "Чи справді Європа зобов’язана захистити Україну в довгостроковій перспективі?" Відповідь - так. Не тільки тому, що це правильно. Але також тому, що це в наших власних інтересах. Тому що, захищаючи Україну, ми захищаємо європейську безпеку. Це єдиний спосіб досягти миру", - підкреслив Боррель і зауважив, що "мир - це щось більше, ніж відсутність війни".
Боррель підкреслив, що саме Європа винна у тому, що авторитарний режим Кремля за останні 25 років перетворився на мілітарний, оскількі "Захід просто дивився на різанину Путіна у Чечні в 1999 році, на втручання у політику Сирії, потім м’яко відреагували на вторгнення в Грузію в 2008 році, і зовсім нерішуче поставилися на окупацію Криму у 2014 році". "Ми не хотіли бачити те, що було очевидним - що Путін хоче, щоб Росія знову домінувала над сусідами. Росія досі поводиться як імперія. І Путін хоче відбудувати саме імперію - царську, або радянську. Лише у лютому 2022 року, коли почали бомбити Київ, ми прокинулися", - зазначив Боррель.
Глава європейської дипломатії додав, "якщо ЄС дозволить путінській Росії перетворити Україну на другу Білорусь, а в Києві поставити маріонетковий уряд, потім Європа заплатить набагато більшу ціну".
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.