Будемо боронитися: Терехов прокоментував готовність Харкова до вторгнення Росії
Мер Харкова Ігор Терехов зазначив, що влада міста підготувалася до усіх ймовірних сценаріїв нападу з боку Росії. Міська влада докладає всіх зусиль, щоб ворог не зміг дестабілізувати ситуацію.
Мешканці прагнуть розвитку, війну не хочуть, але у разі потреби оборонятимуть місто. Про це він 1 лютого повідомив у коментарі "Телеграфу".
Терехов розповів, що його не здивували слова президента Володимира Зеленського. Загроза місту дійсно є, оскільки російські війська перебувають поблизу українського кордону. Він наголосив, що наразі головне – зберігати спокій та підвищувати обороноздатність України.
Наразі на території Харкова активно розвивається тероборона. Представники підрозділів постійно контактують з міською владою. Жодної паніки у місті немає, а виконується лише чіткий та зрозумілий план дій.
ASPI news повідомляло, мер Харкова виключив можливість окупації міста армією РФ. У Міноборони оцінили ймовірності окупації Харкова Росією та відкинули таку можливість.
Президент Володимир Зеленський 25 грудня провів телефонну розмову із членами команди президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, за підсумками якої заявив про "хороші ідеї для тривалого миру".
На завершення 2025 року Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав до продовження підтримки України, попереджаючи, що Європа зіткнеться зі зростаючими ризиками для безпеки, якщо її рішучість похитнеться.
Для атак по українських об'єктах Росія використовує дані космічної розвідки, зокрема з китайських супутників. Про це свідчить посилення контактів Росії з окремими суб’єктами в Китаї, які і можуть надавати такі дані.
Росія вимагатиме суттєвих змін до проєкту "мирного плану", узгодженого Україною і США. Про це повідомило Bloomberg після спілкування з "наближеним до Кремля джерелом".
Президент України Володимир Зеленський 24 грудня повідомив, що для розв'язання спірного питання територій у проєкті мирної угоди є кілька варіантів, один із яких — демілітаризована "вільна економічна зона" в східних українських областях.
Один з пунктів плану закінчення війни, який Україна розробила разом з США, стосується питання територій і наразі є кілька можливих варіантів його вирішення, розповів під час зустрічі з журналістами президент України Володимир Зеленський.
За час повномасштабної війни Росія завдала Україні збитків на майже трильйон доларів. Тож після завершення війни доведеться шукати кошти на відновлення української економіки, відбудову пошкоджених районів та регіонів, а також на вирішення гуманітарних питань.
Якщо Росія після підписання угоди про припинення війни знову нападе на Україну, США та країни-члени НАТО нададуть нашій державі гарантії безпеки, які віддзеркалюватимуть статтю 5 Північноатлантичного договору про взаємну оборону.
Україна не погоджується на пункт про відмову від членства в НАТО, який був у попередній, 28-пунктній версії плану завершення війни. Рішення про вступ України залежить від держав Альянсу, а не від домовленостей з Росією.
Україна має провести вибори президента "якомога швидше" після підписання мирної угоди з РФ. Про це президент Володимир Зеленський заявив під час розмови з журналістами.
Президент Володимир Зеленський 25 грудня провів телефонну розмову із членами команди президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, за підсумками якої заявив про "хороші ідеї для тривалого миру".
На завершення 2025 року Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав до продовження підтримки України, попереджаючи, що Європа зіткнеться зі зростаючими ризиками для безпеки, якщо її рішучість похитнеться.
Для атак по українських об'єктах Росія використовує дані космічної розвідки, зокрема з китайських супутників. Про це свідчить посилення контактів Росії з окремими суб’єктами в Китаї, які і можуть надавати такі дані.
Росія вимагатиме суттєвих змін до проєкту "мирного плану", узгодженого Україною і США. Про це повідомило Bloomberg після спілкування з "наближеним до Кремля джерелом".