Чехія запропонувала НАТО розробити спільну стратегію щодо РФ
Чехія вважає, що Північноатлантичному альянсу необхідно розробити спільний стратегічний підхід до Росії. Про це повідомив міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський в Twitter.
Він зазначив, що "кремлівський цар" Володимир Путін повірив у свої імперські мрії - він хоче створити найсильнішу армію у світі і робити все, що йому заманеться без наслідків. Міністр нагадав, що в 2014 році агенти Головного розвідувального управління РФ підірвали склад боєприпасів у Чехії, внаслідок чого було вбито двох мирних чехів.
Вже у 2018 році ті ж російські агенти за допомогою "Новичка" спробували вбити Сергія Скрипаля та його дочку у місті Солсбері, додав Ліпавський. "І так само, як Кремль поводиться зі своїми ворогами за кордоном, він поводиться зі своїми власними людьми. Тільки згадайте всі підлі вбивства опозиційних політиків або критиків режиму", - зазначив міністр.
При цьому, як додав Ліпавський, Путін вважає розпад Радянського Союзу "найбільшою геополітичною катастрофою століття". "Постійна гібридна війна. Кібератаки. Отруєна брехнею пропаганда. Шпигунство під дипломатичним прикриттям. Росія сіє насіння хаосу по всьому світу. Я пропоную виробити надійний стратегічний підхід до Росії. Тому що тільки сильний НАТО може стати протиотрутою від цього хаосу", - наголосив він.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.