Членство України в НАТО залежатиме від перебігу війни – Рютте
Марк Рютте, який обійняв посаду генерального секретаря НАТО, констатує, що майбутнє членство України в НАТО вже прописано у Вашингтонській декларації саміту альянсу, водночас подальше просування до членства потрібно розглядати в контексті подальшого розвитку подій.
Це випливає зі слів Рютте, які він сказав у вівторок у Брюсселі на пресконференції. "Я думаю, що Вашингтонський саміт у своїх висновках явно зробив наступний крок. Я дуже радий цьому. І очевидно, на чому нам тепер потрібно зосередитися, так це на військових зусиллях і переконатися, що - і це парадокс - що більше ми допоможемо Україні нині, то швидше ця війна закінчиться. І Путін має зрозуміти, що ми не здамося, що ми хочемо, щоб Україна перемогла. Зрештою, коли ви говорите про мир, український уряд має вирішити, коли він на стадії, щоб обговорювати мир і мирні переговори тощо. Це на потім", - розвинув свою думку генсек НАТО.
"І, очевидно, ми маємо розглядати всі ці події протягом наступних шести місяців, року, двох років, також у контексті можливого майбутнього членства в НАТО. Але на цьому етапі дуже складно точно передбачити, як одне й інше може бути пов'язано", - додав він.
Рютте повторив, що майбутнє України в НАТО. "Звісно, нині нам насамперед потрібно розібратися з війною і переконатися, що Україна переможе, і переможе як незалежна, суверенна і демократична країна. Це зараз пріоритет. І я не хочу зараз вдаватися в те, які шляхи є до членства в НАТО, тому що тут так багато варіантів. І це багато в чому залежатиме, звісно, від українського керівництва і від того, як розвиватиметься ця війна", - зазначив він.
Генсек НАТО також прокоментував нещодавні ядерні погрози з Кремля. "Ми чуємо регулярні погрози з Кремля, і це правда, що ядерна риторика Путіна є нерозважливою і безвідповідальною. Але водночас, дозвольте мені заявити абсолютно ясно, ми не бачимо жодної безпосередньої загрози застосування ядерної зброї", - сказав Рютте.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.