Членство України в НАТО залежатиме від перебігу війни – Рютте
Марк Рютте, який обійняв посаду генерального секретаря НАТО, констатує, що майбутнє членство України в НАТО вже прописано у Вашингтонській декларації саміту альянсу, водночас подальше просування до членства потрібно розглядати в контексті подальшого розвитку подій.
Це випливає зі слів Рютте, які він сказав у вівторок у Брюсселі на пресконференції. "Я думаю, що Вашингтонський саміт у своїх висновках явно зробив наступний крок. Я дуже радий цьому. І очевидно, на чому нам тепер потрібно зосередитися, так це на військових зусиллях і переконатися, що - і це парадокс - що більше ми допоможемо Україні нині, то швидше ця війна закінчиться. І Путін має зрозуміти, що ми не здамося, що ми хочемо, щоб Україна перемогла. Зрештою, коли ви говорите про мир, український уряд має вирішити, коли він на стадії, щоб обговорювати мир і мирні переговори тощо. Це на потім", - розвинув свою думку генсек НАТО.
"І, очевидно, ми маємо розглядати всі ці події протягом наступних шести місяців, року, двох років, також у контексті можливого майбутнього членства в НАТО. Але на цьому етапі дуже складно точно передбачити, як одне й інше може бути пов'язано", - додав він.
Рютте повторив, що майбутнє України в НАТО. "Звісно, нині нам насамперед потрібно розібратися з війною і переконатися, що Україна переможе, і переможе як незалежна, суверенна і демократична країна. Це зараз пріоритет. І я не хочу зараз вдаватися в те, які шляхи є до членства в НАТО, тому що тут так багато варіантів. І це багато в чому залежатиме, звісно, від українського керівництва і від того, як розвиватиметься ця війна", - зазначив він.
Генсек НАТО також прокоментував нещодавні ядерні погрози з Кремля. "Ми чуємо регулярні погрози з Кремля, і це правда, що ядерна риторика Путіна є нерозважливою і безвідповідальною. Але водночас, дозвольте мені заявити абсолютно ясно, ми не бачимо жодної безпосередньої загрози застосування ядерної зброї", - сказав Рютте.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.