Членство України в НАТО залежатиме від перебігу війни – Рютте
Марк Рютте, який обійняв посаду генерального секретаря НАТО, констатує, що майбутнє членство України в НАТО вже прописано у Вашингтонській декларації саміту альянсу, водночас подальше просування до членства потрібно розглядати в контексті подальшого розвитку подій.
Це випливає зі слів Рютте, які він сказав у вівторок у Брюсселі на пресконференції. "Я думаю, що Вашингтонський саміт у своїх висновках явно зробив наступний крок. Я дуже радий цьому. І очевидно, на чому нам тепер потрібно зосередитися, так це на військових зусиллях і переконатися, що - і це парадокс - що більше ми допоможемо Україні нині, то швидше ця війна закінчиться. І Путін має зрозуміти, що ми не здамося, що ми хочемо, щоб Україна перемогла. Зрештою, коли ви говорите про мир, український уряд має вирішити, коли він на стадії, щоб обговорювати мир і мирні переговори тощо. Це на потім", - розвинув свою думку генсек НАТО.
"І, очевидно, ми маємо розглядати всі ці події протягом наступних шести місяців, року, двох років, також у контексті можливого майбутнього членства в НАТО. Але на цьому етапі дуже складно точно передбачити, як одне й інше може бути пов'язано", - додав він.
Рютте повторив, що майбутнє України в НАТО. "Звісно, нині нам насамперед потрібно розібратися з війною і переконатися, що Україна переможе, і переможе як незалежна, суверенна і демократична країна. Це зараз пріоритет. І я не хочу зараз вдаватися в те, які шляхи є до членства в НАТО, тому що тут так багато варіантів. І це багато в чому залежатиме, звісно, від українського керівництва і від того, як розвиватиметься ця війна", - зазначив він.
Генсек НАТО також прокоментував нещодавні ядерні погрози з Кремля. "Ми чуємо регулярні погрози з Кремля, і це правда, що ядерна риторика Путіна є нерозважливою і безвідповідальною. Але водночас, дозвольте мені заявити абсолютно ясно, ми не бачимо жодної безпосередньої загрози застосування ядерної зброї", - сказав Рютте.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.