Членство України в НАТО залежатиме від перебігу війни – Рютте
Марк Рютте, який обійняв посаду генерального секретаря НАТО, констатує, що майбутнє членство України в НАТО вже прописано у Вашингтонській декларації саміту альянсу, водночас подальше просування до членства потрібно розглядати в контексті подальшого розвитку подій.
Це випливає зі слів Рютте, які він сказав у вівторок у Брюсселі на пресконференції. "Я думаю, що Вашингтонський саміт у своїх висновках явно зробив наступний крок. Я дуже радий цьому. І очевидно, на чому нам тепер потрібно зосередитися, так це на військових зусиллях і переконатися, що - і це парадокс - що більше ми допоможемо Україні нині, то швидше ця війна закінчиться. І Путін має зрозуміти, що ми не здамося, що ми хочемо, щоб Україна перемогла. Зрештою, коли ви говорите про мир, український уряд має вирішити, коли він на стадії, щоб обговорювати мир і мирні переговори тощо. Це на потім", - розвинув свою думку генсек НАТО.
"І, очевидно, ми маємо розглядати всі ці події протягом наступних шести місяців, року, двох років, також у контексті можливого майбутнього членства в НАТО. Але на цьому етапі дуже складно точно передбачити, як одне й інше може бути пов'язано", - додав він.
Рютте повторив, що майбутнє України в НАТО. "Звісно, нині нам насамперед потрібно розібратися з війною і переконатися, що Україна переможе, і переможе як незалежна, суверенна і демократична країна. Це зараз пріоритет. І я не хочу зараз вдаватися в те, які шляхи є до членства в НАТО, тому що тут так багато варіантів. І це багато в чому залежатиме, звісно, від українського керівництва і від того, як розвиватиметься ця війна", - зазначив він.
Генсек НАТО також прокоментував нещодавні ядерні погрози з Кремля. "Ми чуємо регулярні погрози з Кремля, і це правда, що ядерна риторика Путіна є нерозважливою і безвідповідальною. Але водночас, дозвольте мені заявити абсолютно ясно, ми не бачимо жодної безпосередньої загрози застосування ядерної зброї", - сказав Рютте.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.