Чому оновлену програму Кабміну можуть знову забракувати: депутати вказали на недоліки
Курсовою роботою першокурсника назвали у Раді програму дій уряду Шмигаля. ASPI news прочитав документ і вирішив розібратися, що саме не влаштувало парламент.
Нова редакція програми уряду, яку кілька разів завертали на доопрацювання, знову не задовольнила профільний комітет Ради. Про це у середу, 17 червня, повідомили в парламентському Комітеті з питань економічного розвитку.
Обсяг документа зріс майже у вісім разів, однак конкретики там, на думку парламентарів, все одно недостатньо для того, щоб зрозуміти, що, коли і як буде робити уряд та яких конкретних результатів хоче досягти. І якщо перша частина документа, хоча й суто декларативна, показує курс держави Україна - на НАТО і євроінтеграцію, то у другій, яка містить основні завдання та очікувані результати виконання цих завдань по кожному міністерству, дуже мало цифр.
Навіть у розділах “Очікувані результати і досягнення” в усьому документі значиться: розвиток, підвищення, збільшення, розширення, забезпечення, створення умов для. При цьому лише у розділі Мінцифри у кожному пункті зазначаються конкретні показники: “щонайменше 200 державних послуг доступні онлайн”, або “90 відсотків користувачів послуг ЦНАПів задоволені їх якістю”.

Мінінфраструктури, Мінрегіон та Мінкульт дали у “результатах” декілька конкретних показників. Так, комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики з другої спроби, але все ж погодив програму. І якщо комітет з питань здоров’я нації схвалив документ, то Комітет свободи слова рекомендував доопрацювати. Мінекономіки, Мінфін, МОЗ, МОН та інші міністерства обмежилися обіцянками підвищувати рівень, збільшувати ефективність і зосереджуватися на реалізації.

Тому економічний комітет, де з 13 депутатів 4 проголосували проти і стільки ж утрималося, вирішив, що найкращим виходом з ситуації буде не рекомендувати його до ухвалення, а просто винести його на розгляд парламенту. З цим варіантом погодилися 9 членів комітету.
Фракція “Голос” уже заявила про те, що не голосуватиме за цей документ. Нардеп Ярослав Железняк, приміром, заявив на погоджувальній раді: якщо у першому варіанті програма нагадувала реферат, то в останньому - курсову першокурсника. А у своєму Facebook вранці у четвер, 18 червня, написав, що хоче, аби програма Кабміну провалилася з тріском.

Олександр Дубінський зі “Слуги народу” в ефірі телеканалу ZIK 17 червня заявив, що цей документ узагалі просто засіб відволікти громадськість від справжніх намірів уряду. Він також повідомив, що прихильники Шмигаля займаються збором голосів за програму.
Співголова депутатської групи “За майбутнє” Віктор Бондар заявив, що його група не буде підтримувати програму. В ній, за його словами, немає розуміння промислової політики в державі, а в самому уряді немає керівництва Міненергетики та екології.
Депутатка Тетяна Плачкова з ОПЗЖ у своєму Facebook розкритикувала програму за надмірну кількість лозунгів, підвищення ефективності роботи державних підприємств шляхом їх приватизації, обіцянки не робити, а сприяти. Особливо її стурбувала відсутність конкретики, часових орієнтирів і кількісних показників та невідповідність деяких положень новому меморандуму з МВФ.
Петро Порошенко заявив, що новий варіант програми відрізняється від попереднього лише зниженням прогнозованого ВВП у розмірі 8% (було 5%). Співголова фракції “Європейська Солідарність” закликав до створення нового уряду.
Раніше ASPI news повідомляв, що допрацьовану програму уряду заслухають у Верховній Раді. Також повідомлялося, що міністр соціальної політики Марина Лазебна назвала одне з основних досягнень уряду за 100 днів роботи.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що атаки на військові об’єкти Ірану можуть послабити його здатність шкодити Україні. За його словами, Тегеран став одним із ключових факторів російської війни проти України, адже постачає Москві дрони-камікадзе, які регулярно атакують українські міста та енергетичну інфраструктуру.
Попри очікування, дата та місце проведення наступного раунду тристоронніх мирних переговорів між Україною, США та Росією залишаються невизначеними. Джерела в українській делегації повідомили, що наразі немає узгодженого графіка, хоча попередньо зустріч планувалася на 5–6 березня.
Міністерство закордонних справ України оголосило про виклик тимчасового повіреного Угорщини після заяв Москви та Будапешта щодо передачі українських військовополонених. У відомстві наголосили, що Росія та Угорщина перетворили гуманітарне питання звільнення людей на інструмент політичного піару перед виборами в Угорщині.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до продовження тристоронніх мирних переговорів, однак їхній формат і подальший розвиток напряму залежать від позиції Вашингтона та Москви.
Українські військові експерти заявили, що іранські дрони-камікадзе «Shahed», які Росія активно застосовує проти українських міст та енергетичної інфраструктури, мають обмежений ресурс і можуть використовуватися лише до літа 2026 року.
У сучасній війні перемагає не лише той, хто має силу, а й той, хто зберігає холодну концентрацію в умовах постійного тиску. Штурмовий підрозділ ГУР МО України «Артан Х», що діє у складі спецпідрозділу «Артан», працює саме за таким принципом — зосередженість на завданні попри шум війни.
Президент України Володимир Зеленський заявив про скасування запланованих переговорів із Росією, пояснивши це відсутністю конструктивної позиції Кремля. За його словами, Москва намагається використати переговорний процес як інструмент тиску та пропаганди, а не як реальний шлях до миру.
Британське видання The Telegraph опублікувало аналітичний матеріал, у якому розглянуло стратегічні помилки Володимира Путіна у війні проти України.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що російська влада планує продовжувати агресію проти України щонайменше до вересня 2026 року.
У ексклюзивному інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera президент Володимир Зеленський детально описав поточний стан російської армії та перспективи війни. За його словами, РФ зазнає катастрофічних втрат, які фактично паралізували її наступальний потенціал.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що атаки на військові об’єкти Ірану можуть послабити його здатність шкодити Україні. За його словами, Тегеран став одним із ключових факторів російської війни проти України, адже постачає Москві дрони-камікадзе, які регулярно атакують українські міста та енергетичну інфраструктуру.
Попри очікування, дата та місце проведення наступного раунду тристоронніх мирних переговорів між Україною, США та Росією залишаються невизначеними. Джерела в українській делегації повідомили, що наразі немає узгодженого графіка, хоча попередньо зустріч планувалася на 5–6 березня.
Міністерство закордонних справ України оголосило про виклик тимчасового повіреного Угорщини після заяв Москви та Будапешта щодо передачі українських військовополонених. У відомстві наголосили, що Росія та Угорщина перетворили гуманітарне питання звільнення людей на інструмент політичного піару перед виборами в Угорщині.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до продовження тристоронніх мирних переговорів, однак їхній формат і подальший розвиток напряму залежать від позиції Вашингтона та Москви.