Деокупація Донбасу за хорватським сценарієм неможлива, – експерти пояснили, як стримати російську агресію в Україні

Швидкого розв’язання конфлікту на Донбасі не буде – потрібно чекати на ослаблення Росії. Про це розповіли експерти 16 грудня під час круглого столу "Конфлікт на Донбасі: спроби врегулювання і пошук альтернатив".

Голова Центру політичних студій "Доктрина" Ярослав Божко вважає, якщо раптом завтра російські війська кудись зникнуть з Донбасу, то нікуди не дінеться soft power – вже створено культурну ідентичність, відбуваються спроби окреслення якоїсь квазінаціональної ідентичності, створюються регіональні міфи. Все це буде безпосередньо впливати на українську державність. Насправді наразі для Росії набагато пріоритетнішим є не питання контролю над територією Донбасу, а дестабілізація України. Перетворення її за взірцем Боснії та Герцеговини – державу, яка у зовнішньополітичному сенсі абсолютно не здатна до ухвалення будь-яких самостійних рішень"

"У нас є прихильники Хорватського сценарію реінтеграції територій. Проте силова деокупація Східної Славонії була можлива через невтручання Сербії та абсолютну підтримку США хорватської операції "Буря". Втім, у підсумку було підписано угоду з представниками сербської меншини. Якщо це нас влаштовує, то потрібно визнавати квазіутворення "ЛНР" та "ДНР", а це – шлях до громадянської війни в Україні, і росіяни це дуже чітко розуміють. План заступника глави Адміністрації президента РФ Дмитра Козака якраз і полягає у розхитанні унітарності України та продукуванні у нас латентного федералізму", – зазначив директор Центру міжнародної безпеки Валерій Кравченко.

Одна з важливих умов деокупації Донбасу – зміцнення обороноздатності нашої держави. Бо загроза повномасштабної війни з Росією все ще існує. Нещодавно топ-фахівець з національної безпеки Володимир Горбулін зазначив, що навколо України створено колосальне збройне угрупування російської армії, побудовано 18 аеродромів по периметру нашої території. Вся ця інфраструктура може бути використана для вторгнення РФ в Україну. Цього не станеться прямо зараз, проте Кремль щодо нашої держави мислить більш стратегічно.

"Тому й наші політичні рішення, що ухвалюються щодо Донбасу не можуть стосуватися якихось скороминучих процесів або логіки виборчих вподобань. Електоральні цикли занадто короткі – 4-5 років, і постійна зміна влади не може призводити до руйнування стратегічних напрямків безпекової та оборонної політики", – підкреслив Божко.

Голова ГО "Безпека та взаємодія в Україні" Семен Кабакаєв вважає, що зосередження виключно на внутрішніх проблемах взаємин між мешканцями вільної України та окупованих територій не наблизить деокупації Криму та Донбасу. Потрібно докладати зусиль для розхитування ситуації безпосередньо на території ворога – Росії.

"Росія вважає Україну своїм екзистенційним ворогом. При цьому свою незалежність ми відновили не так давно. Зважаючи на ці дві обставини, всі кроки української влади на зовнішній та внутрішній арені мають на меті дестабілізацію ситуації в РФ з середини. Лише таким чином ми можемо розраховувати зробити крок до перемоги. Якщо ж ми сконцентруємося виключно на своїх внутрішніх проблемах, то це ні до чого не призведе. Для цього ми повинні виконати низку завдань. Необхідно домагатися посилення тиску на російську еліту та РФ в цілому на зовнішній арені. Ми знаємо про тиск на СРСР у 1980-х роках та його результати у 1991-му. Конфлікти у Придністров'ї, Хорватії, Нагірному Карабасі зовсім не схожі на війну на Донбасі, тому ми повинні спиратися на дві речі – безпеково-військову та гуманітарну стратегії. Росія веде проти України дві війни – збройну та гуманітарну. В останньому випадку агресор знищує культуру та історію, працює через церкву", – підсумував Кабакаєв.