Для розблокування українських портів потрібно залучення морських сил НАТО – Офіс президента (Відео)
Флот країн НАТО може зняти блокаду з портів у Чорному морі, щоб забезпечити озброєний конвой суден з українським зерном. Однак це змінить стратегічні межі конфлікту, вважає Арестович.
Радник глави Офісу Президента України Олексій Арестович в етері YouTube-каналу "Фейгін Live" прокоментував можливість розблокування українських портів. За його словами, така операція можлива в разі залучення сил НАТО, означатиме зміну стратегічних меж конфлікту. У контексті теми продовольчої безпеки в глобальних масштабах Арестович зазначив заяву російської сторони на засіданні ООН, в якому РФ намагається зняти з себе відповідальність за нестримну продовольчу кризу через блокаду українських портів у Чорному морі. "Тема продовольчої безпеки є зараз темою номер один. Байден особисто сказав, що вони знайдуть спосіб вивезти українське зерно. А Україна з Російською Федерацією є головними конкурентами із зерна у світі", — сказав радник. У зв'язку з цим Арестович навів цитату командувача силами НАТО в Європі генерала Крістофера Каволі, який з приводу вивезення продовольства з українських портів заявив, що члени НАТО самі вільні приймати рішення про приведення свого флоту до Чорного моря.
"Якщо поставлять питання про деблокаду українських портів та вивезення звідти продовольства серйозно, це означає безпосереднє залучення сил НАТО до деблокади Чорного моря", — наголосив Арестович. Радник голови ОП вважає, що в цьому разі російські кораблі не стрілятимуть, бо в таких випадках не стріляють, а домовляються. Як варіант, може йтися про збройний супровід суден із зерном під конвоєм країн НАТО. Крім того, введення флоту Альянсу поставить РФ у ситуацію, коли російські бомбардувальники вже не зможуть завдавати ударів з акваторії Чорного моря, оскільки військовий конвой передбачає використання не лише флоту, а й розвідки та авіації сил НАТО. "Можливо, сам факт наявності такої активності комплексної операції, яку проводитиме НАТО, покаже гарячим головам Кремля перспективу подальшої ескалації в Україні. В будь-якому разі це буде сильним аргументом у перспективі розвитку цього конфлікту", — підсумував Арестович.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.