Для розблокування українських портів потрібно залучення морських сил НАТО – Офіс президента (Відео)
Флот країн НАТО може зняти блокаду з портів у Чорному морі, щоб забезпечити озброєний конвой суден з українським зерном. Однак це змінить стратегічні межі конфлікту, вважає Арестович.
Радник глави Офісу Президента України Олексій Арестович в етері YouTube-каналу "Фейгін Live" прокоментував можливість розблокування українських портів. За його словами, така операція можлива в разі залучення сил НАТО, означатиме зміну стратегічних меж конфлікту. У контексті теми продовольчої безпеки в глобальних масштабах Арестович зазначив заяву російської сторони на засіданні ООН, в якому РФ намагається зняти з себе відповідальність за нестримну продовольчу кризу через блокаду українських портів у Чорному морі. "Тема продовольчої безпеки є зараз темою номер один. Байден особисто сказав, що вони знайдуть спосіб вивезти українське зерно. А Україна з Російською Федерацією є головними конкурентами із зерна у світі", — сказав радник. У зв'язку з цим Арестович навів цитату командувача силами НАТО в Європі генерала Крістофера Каволі, який з приводу вивезення продовольства з українських портів заявив, що члени НАТО самі вільні приймати рішення про приведення свого флоту до Чорного моря.
"Якщо поставлять питання про деблокаду українських портів та вивезення звідти продовольства серйозно, це означає безпосереднє залучення сил НАТО до деблокади Чорного моря", — наголосив Арестович. Радник голови ОП вважає, що в цьому разі російські кораблі не стрілятимуть, бо в таких випадках не стріляють, а домовляються. Як варіант, може йтися про збройний супровід суден із зерном під конвоєм країн НАТО. Крім того, введення флоту Альянсу поставить РФ у ситуацію, коли російські бомбардувальники вже не зможуть завдавати ударів з акваторії Чорного моря, оскільки військовий конвой передбачає використання не лише флоту, а й розвідки та авіації сил НАТО. "Можливо, сам факт наявності такої активності комплексної операції, яку проводитиме НАТО, покаже гарячим головам Кремля перспективу подальшої ескалації в Україні. В будь-якому разі це буде сильним аргументом у перспективі розвитку цього конфлікту", — підсумував Арестович.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.