Дмитро Кулеба обговорив із Спеціальним представником ЄС Імоном Гілмором захист прав політв'язнів в Криму та на Донбасі
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зустрівся із Спеціальним представником Європейського Союзу з прав людини Імоном Гілмором, який вперше відвідує нашу державу з візитом. Дипломати обговорили захист прав політв'язнів в Криму і на Донбасі.
Дмитро Кулеба та Імон Гілмор обговорили ситуацію з правами людини на тимчасово окупованих територіях України. Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ України напередодні.
"Російська Федерація як держава-окупант продовжує систематичні грубі порушення прав людини в тимчасово окупованому Криму. Особливих репресій зазнають кримські татари, громадянські журналісти, представники релігійних груп. Російське антитерористичне законодавство стало знаряддям фабрикації політично мотивованих справ", - розповів Кулеба.
Він закликав Спеціального представника ЄС докласти зусиль задля звільнення українців, яких Росія незаконно утримує за ґратами, зокрема першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, позаштатного журналіста Радіо Свободи Владислава Єсипенка та інших. Дмитро Кулеба також привернув увагу до деструктивної політики Росії на тимчасово окупованих територіях в Донецькій та Луганській областях.
"Не лише мешканці окупованого Донбасу стають об'єктами російського свавілля. Росія зухвало перешкоджає діяльності Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, співробітники якої нині фактично стали заручниками в Донецьку. Такі дії руйнують Мінські домовленості, суперечать зобов'язанням РФ в ОБСЄ", – зазначив міністр.
Також, глава МЗС України подякував Імону Гілмору за принципову позицію ЄС із політики невизнання спроби анексії Криму. Спеціальний представник ЄС привітав главу української дипломатії із успішним запуском Кримської платформи. Співрозмовники домовилися активізувати взаємодію з метою втілення її завдань, насамперед на правозахисному та санкційному напрямах. Імон Гілмор прийняв запрошення Дмитра Кулеби відвідати під час свого наступного візиту до України адміністративну межу з Кримом, аби на власні очі ознайомитися із наслідками російської окупації.
Раніше глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що РФ умисно відмовилась продовжити мандат двох місій ОБСЄ на російсько-українському кордоні. Кулеба нагадав, що відповідно до міжнародного права, єдиним статусом Російської Федерації на Донбасі і в Криму, є статус держави-окупанта. Також ASPI news повідомляло, що Кулеба наголосив, що Росія не має права на дискусію щодо членства України у Північноатлантичному Альянсі, оскільки, саме Росія напала на Україну та окупувала її території, внаслідок чого загинуло багато українських громадян.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Заява президента України про те, що США пов’язують гарантії безпеки з відходом ЗСУ з Донбасу, викликала задоволення у Москві. Водночас Зеленський попередив: такий крок означатиме не лише втрату територій, а й створення небезпечного плацдарму для Росії, що поставить під удар Україну та весь континент.
Росія публічно підтвердила відсутність прогресу у вирішенні територіальних суперечок з Україною, проте Кремль заявляє, що не відмовляється від діалогу. Пєсков підкреслив: переговори тривають, хоча ключові питання залишаються заблокованими, а чутки про готовність Путіна до мирної угоди він назвав вигадкою.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.