Дмитро Кулеба обговорив із Спеціальним представником ЄС Імоном Гілмором захист прав політв'язнів в Криму та на Донбасі
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зустрівся із Спеціальним представником Європейського Союзу з прав людини Імоном Гілмором, який вперше відвідує нашу державу з візитом. Дипломати обговорили захист прав політв'язнів в Криму і на Донбасі.
Дмитро Кулеба та Імон Гілмор обговорили ситуацію з правами людини на тимчасово окупованих територіях України. Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ України напередодні.
"Російська Федерація як держава-окупант продовжує систематичні грубі порушення прав людини в тимчасово окупованому Криму. Особливих репресій зазнають кримські татари, громадянські журналісти, представники релігійних груп. Російське антитерористичне законодавство стало знаряддям фабрикації політично мотивованих справ", - розповів Кулеба.
Він закликав Спеціального представника ЄС докласти зусиль задля звільнення українців, яких Росія незаконно утримує за ґратами, зокрема першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, позаштатного журналіста Радіо Свободи Владислава Єсипенка та інших. Дмитро Кулеба також привернув увагу до деструктивної політики Росії на тимчасово окупованих територіях в Донецькій та Луганській областях.
"Не лише мешканці окупованого Донбасу стають об'єктами російського свавілля. Росія зухвало перешкоджає діяльності Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, співробітники якої нині фактично стали заручниками в Донецьку. Такі дії руйнують Мінські домовленості, суперечать зобов'язанням РФ в ОБСЄ", – зазначив міністр.
Також, глава МЗС України подякував Імону Гілмору за принципову позицію ЄС із політики невизнання спроби анексії Криму. Спеціальний представник ЄС привітав главу української дипломатії із успішним запуском Кримської платформи. Співрозмовники домовилися активізувати взаємодію з метою втілення її завдань, насамперед на правозахисному та санкційному напрямах. Імон Гілмор прийняв запрошення Дмитра Кулеби відвідати під час свого наступного візиту до України адміністративну межу з Кримом, аби на власні очі ознайомитися із наслідками російської окупації.
Раніше глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що РФ умисно відмовилась продовжити мандат двох місій ОБСЄ на російсько-українському кордоні. Кулеба нагадав, що відповідно до міжнародного права, єдиним статусом Російської Федерації на Донбасі і в Криму, є статус держави-окупанта. Також ASPI news повідомляло, що Кулеба наголосив, що Росія не має права на дискусію щодо членства України у Північноатлантичному Альянсі, оскільки, саме Росія напала на Україну та окупувала її території, внаслідок чого загинуло багато українських громадян.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.
Європейська система захисту від балістичних ракет FREYJA може стати реальністю вже протягом наступних 12 місяців.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував нові заяви польського керівництва щодо українських громадян призовного віку, наголосивши, що питання мобілізації та захисту держави залишається внутрішньою справою України.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.