Дмитро Кулеба обговорив із Спеціальним представником ЄС Імоном Гілмором захист прав політв'язнів в Криму та на Донбасі
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зустрівся із Спеціальним представником Європейського Союзу з прав людини Імоном Гілмором, який вперше відвідує нашу державу з візитом. Дипломати обговорили захист прав політв'язнів в Криму і на Донбасі.
Дмитро Кулеба та Імон Гілмор обговорили ситуацію з правами людини на тимчасово окупованих територіях України. Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ України напередодні.
"Російська Федерація як держава-окупант продовжує систематичні грубі порушення прав людини в тимчасово окупованому Криму. Особливих репресій зазнають кримські татари, громадянські журналісти, представники релігійних груп. Російське антитерористичне законодавство стало знаряддям фабрикації політично мотивованих справ", - розповів Кулеба.
Він закликав Спеціального представника ЄС докласти зусиль задля звільнення українців, яких Росія незаконно утримує за ґратами, зокрема першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, позаштатного журналіста Радіо Свободи Владислава Єсипенка та інших. Дмитро Кулеба також привернув увагу до деструктивної політики Росії на тимчасово окупованих територіях в Донецькій та Луганській областях.
"Не лише мешканці окупованого Донбасу стають об'єктами російського свавілля. Росія зухвало перешкоджає діяльності Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, співробітники якої нині фактично стали заручниками в Донецьку. Такі дії руйнують Мінські домовленості, суперечать зобов'язанням РФ в ОБСЄ", – зазначив міністр.
Також, глава МЗС України подякував Імону Гілмору за принципову позицію ЄС із політики невизнання спроби анексії Криму. Спеціальний представник ЄС привітав главу української дипломатії із успішним запуском Кримської платформи. Співрозмовники домовилися активізувати взаємодію з метою втілення її завдань, насамперед на правозахисному та санкційному напрямах. Імон Гілмор прийняв запрошення Дмитра Кулеби відвідати під час свого наступного візиту до України адміністративну межу з Кримом, аби на власні очі ознайомитися із наслідками російської окупації.
Раніше глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що РФ умисно відмовилась продовжити мандат двох місій ОБСЄ на російсько-українському кордоні. Кулеба нагадав, що відповідно до міжнародного права, єдиним статусом Російської Федерації на Донбасі і в Криму, є статус держави-окупанта. Також ASPI news повідомляло, що Кулеба наголосив, що Росія не має права на дискусію щодо членства України у Північноатлантичному Альянсі, оскільки, саме Росія напала на Україну та окупувала її території, внаслідок чого загинуло багато українських громадян.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
Юрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.