Домовленостями з КНДР Путін ризикує відносинами з Китаєм – Зеленський
Президент Володимир Зеленський вважає, що правитель РФ Володимир Путін ризикує відносинами з Китаєм через домовленості з Північною Кореєю, і це є добрим сигналом для України.
Таке Зеленський сказав в інтерв'ю колумністці американського видання The Philadelphia Inquirer Труді Рубін. Відповідаючи на питання, чи Китай непрямою підтримкою Росії хоче "кинути виделку в очі Америці", Зеленський сказав: "Зустріч Путіна з КДНР – це виделка в очі Сі Цзіньпіну. Путін все одно боїться Китаю, але в нього безвихідь була".
За його словами, понад 100 учасників Саміту миру і брак артилерії змусили Путіна шукати таких союзників, як КНДР: "Його змусила політична ізоляція і друге – в нього не вистачає артилерії. Він ризикує відносини з Китаєм просто через те, що брак снарядів. І це добрий сигнал для наших воїнів – не все так добре на полі бою у Росії".
Зеленський зазначив, що запаси артилерійських снарядів у КНДР, не враховуючи поточного виробництва – близько 5 мільйонів, і це менше, ніж Росія використовувала впродовж року у війні проти України. "Це говорить про те, що все вони йому дати не можуть, бо їм потрібні запаси. Але й розуміння для всіх партнерів, що давайте не будемо говорити про довгу війну, бо в нього (Путіна – ред.) сил немає. Ми не маємо бажання в Україні, а у нього бажання є, у нього немає сил, і це факт", - сказав президент.
Він також заявив, що Китай має "суворий діалог зі США", але "пробує знайти теплий формат з Європою". "Це потрібно Китаю, тому що великий ринок, 600 мільйонів людей, і це великі економіки світу. Що таке для Китаю Європа, і що таке для нього Росія? Росія – 3 трильйона зараз ВВП, у Китаю – 25-26, у США – 30. Хто така Росія для цих держав? Якщо чесно, це ніщо для них", - заявив Зеленський. Він закликав США не боятися Путіна, бо "він дрібний в порівнянні з економікою світу".
Зеленський також вважає, що західні країни мають забрати Китай з альянсу з Росією: "Китай боїться, що без Росії відносини між Китаєм і Америкою будуть ще більш ускладненими. Вони думають про Путіна як стримуючий фактор. Я пробую постійно забрати увагу Китаю від Росії й долучити їх до нашого процесу… І я вважаю, що, які б складнощі не були, Європі й Америці треба спробувати від'єднати Китай від Росії. Мені здається, це буде справедливіше і логічніше".
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.